Уремія

Опис хвороби та її класифікація

Уремія – важке та небезпечне захворювання, яке є наслідком інтоксикації організму за рахунок ниркової недостатності. Вимагає негайного лікування, тому що дуже небезпечне для життя. 

Захворювання впливає на всі внутрішні органи та системи людини. У першу чергу страждає нервова система та шлунково-кишковий тракт. Якщо не почати своєчасне лікування, пацієнт входить у уремічну кому, що підвищує ризик летального результату. У важких випадках для лікування захворювання використовують діаліз.

При уремії у організмі людини накопичуються токсини, підвищується рівень сечовини в крові, призводячи до інтоксикації. Захворювання виявляють у людей з нирковою недостатністю, тому що органи не в змозі виводити токсичні елементи з організму. Порушення у роботі нирок спостерігаються при нефриті та закупорці сульфаніламідами сечових шляхів, а також при порушеному сечовипусканні та серцевих захворюваннях. Дегенеративні або хронічні хвороби нирок можуть посилюватися або слабшати, поступово призводячи до порушення та відмови роботи органу.

Початкова стадія уремії не супроводжується симптомами, але у процесі розвитку хвороби у пацієнта з’являється нудота, пронос, свербіж на шкірі, млявість, головні болі, перепади настрою, судоми, кома. Якщо знехтувати лікуванням, то на людину чекає смерть.

Сучасна медицина дозволяє подовжити життя пацієнтам з уремією, використовуючи штучну нирку з подальшою пересадкою органу.

Уремію класифікують:

  1. Гостру форму захворювання, яка виникає на тлі олігурії та характеризується порушеннями в роботі нирки, розладами в системах організму. У крові людини підвищується рівень сечовини, креатину, аміаку та індікана, також повністю змінюється склад електролітів, порушується лужно-кислотний баланс, спостерігається затримка рідини. Зміни поступово призводять до розладу роботи серця, провокуючи розвиток тахікардії, гіпертонії та аритмії. Розвивається анемія, гіпертонія, у пацієнта спостерігається розлади в роботі шлунково-кишкового тракту та ураження НС, супроводжуючись набряком легкого. Захворювання триває від 5-30 днів та більше. При своєчасному лікуванні пацієнти, через 3-12 міс. Одужують і повертаються до звичного способу життя.
  2.  Хронічна форма. Захворювання називають термінальною уремією. У пацієнта спостерігається сонливість, апатія, збудженість. Знижується слух, шкіра набуває блідо-жовтого відтінку, стає в’ялою та сухою. Багато пацієнтів страждають від сильного свербіння. Серед симптомів відзначають блювоту, нудоту, спрагу, судоми, поліневрит та кровотечі з носа. Згодом відбувається ураження суглобів і кісткової тканини, артеріальний тиск підвищується, знижується питома вага сечі, розвивається перикардит.

При найменшому нездужанні та перерахованих симптомах, пацієнту слід негайно звернутися до нефролога та пройти повноцінне клінічне обстеження. Чим швидше буде призначено ефективне лікування, тим більше шансів на життя.

Можливі причини виникнення

Уремія розвивається на тлі збоїв роботи нирок. Нефрологи та урологи називають кілька основних причин розвитку захворювання:

  • Хвороби нирок. В результаті зниження рівня нефронів через аутоімунну, гнійну або ішемічну деструкцію нирок. Уремія розвивається на тлі таких захворювань: нефропатія вовчакова, пієлонефрит, спадковий нефрит, гломерулонефрит, тромбоз та при відторгненні органу після пересадки.
  • Онкологія. Хвороба виникає на тлі розвитку раку нирок. В результаті у пацієнта руйнується ниркова тканина, робота органу припиняється.
  • Обструкція сечового каналу. При порушенні нормального відтоку сечі підвищується тиск в гломерулах та каналах. Токсини просочуються у кровоносну систему та руйнують клубочкові мембрани. В даному випадку уремія розвивається на тлі сечокам’яної хвороби. У сечоводі та піхви можуть з’являтися свищі, сечовий міхур стає зморщеним, у чоловіків розвивається аденома простати.
  • Нирки пошкоджуються при сильному отруєнні організму, що викликається інтоксикацію. Уремія виникає на тлі хронічної та гострої деструкції, нефропатії ендемічної, ураженні органу внаслідок прийому лікарських препаратів.

Також уремія може проявлятися внаслідок екстремальних причин: синдром ДВС, кардіогенний шок, кровотечі. Уражаються нирки при діабеті, туберкульозі, гіпертонії, гестозі, ендокринних та соматичних захворюваннях. У деяких випадках уремія може розвиватися при порушенні обміну речовин в організмі.

Симптоми та діагностика на різних стадіях

Симптоми при уремії розвиваються поступово. Спочатку у хворого спостерігається стомлюваність та слабкість, порушуються когнітивні функції, пропадає апетит, долає сон вдень, ніч супроводжується безсонням. Температура тіла знижується до 35 градусів, постійно хочеться пити води. В результаті сухості шкіри пацієнт починає відчувати сильне свербіння. Якщо хвороба хронічна, то шкіра набуває сірого відтінку.

На тлі захворювання в запущеній стадії уремії у людини спостерігається блювота діарея, нудота, сухий кашель, висип по тілу, мова покривається сірим нальотом, уражається робота дихальної системи та шлунково-кишкового тракту.

Уремію діагностують біохімічними методами, а також проводиться УЗД ниркових тканин. Метод дослідження та лікування призначає нефролог.

Перебіг хвороби та лікування

При лікуванні уремії призначають лікарські препарати в залежності від тяжкості захворювання. Повністю забороняється фізичне навантаження. Пацієнт повинен перебувати в теплому приміщенні та не вживати сіль більше ніж 3 грами на добу. Лікар призначає сувору дієту. Для нормалізації роботи систем організму після лікування пацієнта направляють в санаторій, розташований у жаркому кліматі. 

При тяжкому перебігу уремії можуть призначати дексаметазон, азатіоприн, курантил та інші препарати. При загостренні захворювання пацієнта госпіталізують. Перебіг хвороби досліджують по регулярній здачі сечі. Лікування не проводять при хронічному гломерулонефриті у поєднанні з гіпертонією, у перші п’ятнадцять тижнів вагітності, при виразці шлунку, діабеті та нирковій недостатності. Самолікування протипоказане та загрожує летальним результатом.

Профілактика захворювання

Для профілактики уремії рекомендується щорічно проходити огляд у нефролога та здавати кров і сечу на аналізи, це дозволить своєчасно виявити початок захворювання, вжити відповідних заходів. 

Також обов’язково слід своєчасно лікувати хвороби нирок, сечостатевої системи, а також не допускати інтоксикації організму. Рекомендується відмовитися від шкідливих звичок та важкої жирної їжі, віддати перевагу здоровому та збалансованому харчуванню.