Трахеїт
Опис захворювання і класифікація
Трахеїт – запалення трахеї грибкової, вірусної або бактеріальної етіології. Відмінна риса захворювання – систематичні напади кашлю з виділенням рясної мокроти, біль в грудині до і після кашлю.
Класифікація трахеїту проводиться по причині його виникнення:
- алергічний – запалення, пов’язане з алергією;
- інфекційний – запалення на тлі проникнення в тканини хвороботворних мікроорганізмів.
Інфекційний трахеїт буває декількох видів – бактеріальний, грибковий, вірусний і змішаний.
За походженням виділяють два види:
- первинний – виникає сам по собі і не пов’язаний з перенесеними або існуючими хворобами;
- вторинний – розвивається на тлі інфекційних захворювань.
За локалізацією трахеїт буває:
- ларинготрахеїт – запалення вражає трахею і гортань;
- рінофарінготрахеіт – локалізується запальний процес в трахеї, глоткі і слизовій носу;
- храхеобронхіт – запалення трахеї і бронхів.
Під час хвороби трахея піддається змінам і щодо цього критерію виділяють наступні форми:
- атрофічний – слизова органу стає тонкою, атрофується;
- гіпертрофічний – слизова потовщується, тканини і судини розростаються.
За особливостями симптоматики і тривалості:
- гострий трахеїт;
- хронічний трахеїт.
Ризики зараження трахеїтом від людини невеликі і тільки якщо хвороба має вірусну етіологію.
Можливі причини виникнення
Вкрай рідко трахеїт виникає як самостійне (первинне) захворювання. Зазвичай він приєднується до інфекційних хвороб, наприклад, до фарингіту, ларингіту, бронхіту, риніту і має таку ж інфекційну природу, як вони.
Факторами, які сприяють розвитку хвороби, є:
- ослаблений імунітет, що виник на тлі авітамінозу, перенесених раніше хвороб і тривалих інфекцій;
- локальне або регіональне переохолодження, яке викликало спазм слизових оболонок дихальних шляхів, тим самим порушивши захисний бар’єр;
- алергія, викликана ліками, продуктами харчування, пилком, вовною;
- чужорідне тіло в трахеї, в результаті проникнення якого запалюються тканини;
- хронічні захворювання серця і нирок;
- куріння і алкоголь – зловживання є однією з умов розвитку респіраторних хвороб;
- забруднене, запилене, загазоване повітря.
Симптоми і діагностика на різних стадіях
Кашель – це головний і невід’ємний симптом трахеїту. На початковій стадії він сухий і надривний, а через 1-2 доби стає мокрим, спостерігається рясне виділення мокротиння. Напади кашлю з’являються під час сміху, плачу, крику, глибокого вдиху. Під час і після нападу пацієнт відчуває сильні болі в грудній клітці.
Через 2-3 доби після перших симптомів трахеїту спостерігається рясна мокрота. Її обсяги збільшуються, а консистенція стає рідшою. Якщо етіологія трахеїту вірусно-бактеріальна, в мокроті присутні грудки гною.
Додаткові симптоми трахеїту:
- дискомфорт в горлі – першіння, печіння, надмірна сухість;
- збільшення регіональних лімфовузлів;
- посилення кашлю у вечірній і нічний час;
- розлад сну і апетиту;
- головні болі;
- загальна слабкість;
- періодичне підвищення температури тіла.
Якщо трахеїт хронічний – кашель відсутній протягом дня, але є ввечері і вночі. А при алергічній формі трахеїту пацієнт відчуває біль в грудях в загрудинному просторі. Хронічна форма трахеїту нерідко доповнюється кератитом, кон’юнктивітом, ринітом.
Підступність трахеїта в тому, що при аускультації і перкусії ЛОР або пульмонолог не може виявити відхилень. Для діагностики патології призначають ряд лабораторних аналізів і інструментальне обстеження:
- загальний аналіз крові для виявлення запалення;
- бакпосів мокротиння для визначення типу збудника та підбору ефективного лікування;
- бактеріальне дослідження мазків із зіву і носа;
- рентген грудної клітини – для диференційної діагностики пневмонії;
- ларінготрахеоскопія – обстеження трахеї і глотки;
- трахеобронхоскопія – обстеження трахеї і бронхів.
Також лікар додатково може призначити:
- рентген носових пазух для діагностики синуситу;
- фарингоскопію – діагностика фарингіту;
- риноскопію – обстеження носу;
- алергопроби.
При підозрі на супутні патології ЛОР проводить диференціальну діагностику бронхіту, коклюшу, туберкульозу, крупа і раку легенів.
Перебіг хвороби та лікування
При відсутності лікування або поганій його якості можливий розвиток різного роду ускладнень.
- У пацієнтів з ослабленим імунітетом може розвинутися пневмонія. Стан характеризується різким погіршенням – слабкістю, високою температурою тіла, задишкою, симптомами інтоксикації.
- Помилковий круп – стан властивий для дитячого віку. Щілина гортані звужується, що призводить до стрімкого нічного нападу сухого гавкаючого кашлю. Відсутність швидкої медичної допомоги може призвести до задухи.
- Бронхіальна астма – ускладнення алергічного трахеїту.
При лікуванні трахеїту необхідно:
- мінімізувати напади кашлю;
- перевести хворобу в продуктивну фазу;
- виключити ускладнення і перехід в хронічну форму.
Медикаментозна терапія: препарати підбираються виходячи їх етіології трахеїту, збудника. Це противірусні, протиалергічні препарати, антибіотики, жарознижуючі і відхаркувальні ліки.
Хороший терапевтичний ефект при трахеїті дають інгаляції. За допомогою небулайзера препарати впливають безпосередньо на вогнище запалення.
Поліпшити ефект від медикаментозної терапії можуть фізіопроцедури – електрофорез, УЗ-інгаляції, УВЧ, масажі.
Також необхідно забезпечити спокій, рясне пиття і оптимальний мікроклімат для пацієнта.
Профілактика трахеїту
До профілактичних заходів відносять:
- забезпечення хорошого мікроклімату в побуті і на роботі;
- відмова від шкідливих звичок;
- загартовування;
- виключення алергенів;
- своєчасне якісне лікування хвороб ЛОР-органів.