Трахеїт

Опис захворювання і класифікація

Трахеїт – запалення трахеї грибкової, вірусної або бактеріальної етіології. Відмінна риса захворювання – систематичні напади кашлю з виділенням рясної мокроти, біль в грудині до і після кашлю.  

Класифікація трахеїту проводиться по причині його виникнення:

  • алергічний – запалення, пов’язане з алергією;
  • інфекційний – запалення на тлі проникнення в тканини хвороботворних мікроорганізмів. 

Інфекційний трахеїт буває декількох видів – бактеріальний, грибковий, вірусний і змішаний.

За походженням виділяють два види:

  • первинний – виникає сам по собі і не пов’язаний з перенесеними або існуючими хворобами;
  • вторинний – розвивається на тлі інфекційних захворювань. 

За локалізацією трахеїт буває:

  • ларинготрахеїт – запалення вражає трахею і гортань;
  • рінофарінготрахеіт – локалізується запальний процес в трахеї, глоткі і слизовій носу;
  • храхеобронхіт – запалення трахеї і бронхів.

Під час хвороби трахея піддається змінам і щодо цього критерію виділяють наступні форми:

  • атрофічний – слизова органу стає тонкою, атрофується;
  • гіпертрофічний – слизова потовщується, тканини і судини розростаються.

За особливостями симптоматики і тривалості:

  • гострий трахеїт;
  • хронічний трахеїт.

Ризики зараження трахеїтом від людини невеликі і тільки якщо хвороба має вірусну етіологію.

Можливі причини виникнення

Вкрай рідко трахеїт виникає як самостійне (первинне) захворювання. Зазвичай він приєднується до інфекційних хвороб, наприклад, до фарингіту, ларингіту, бронхіту, риніту і має таку ж інфекційну природу, як вони. 

Факторами, які сприяють розвитку хвороби, є:

  • ослаблений імунітет, що виник на тлі авітамінозу, перенесених раніше хвороб і тривалих інфекцій;
  • локальне або регіональне переохолодження, яке викликало спазм слизових оболонок дихальних шляхів, тим самим порушивши захисний бар’єр;
  • алергія, викликана ліками, продуктами харчування, пилком, вовною;
  • чужорідне тіло в трахеї, в результаті проникнення якого запалюються тканини;
  • хронічні захворювання серця і нирок;
  • куріння і алкоголь – зловживання є однією з умов розвитку респіраторних хвороб;
  • забруднене, запилене, загазоване повітря.

 Симптоми і діагностика на різних стадіях

Кашель – це головний і невід’ємний симптом трахеїту. На початковій стадії він сухий і надривний, а через 1-2 доби стає мокрим, спостерігається рясне виділення мокротиння. Напади кашлю з’являються під час сміху, плачу, крику, глибокого вдиху. Під час і після нападу пацієнт відчуває сильні болі в грудній клітці.

Через 2-3 доби після перших симптомів трахеїту спостерігається рясна мокрота. Її обсяги збільшуються, а консистенція стає рідшою. Якщо етіологія трахеїту вірусно-бактеріальна, в мокроті присутні грудки гною.

Додаткові симптоми трахеїту:

  • дискомфорт в горлі – першіння, печіння, надмірна сухість;
  • збільшення регіональних лімфовузлів;
  • посилення кашлю у вечірній і нічний час;
  • розлад сну і апетиту;
  • головні болі;
  • загальна слабкість;
  • періодичне підвищення температури тіла.

Якщо трахеїт хронічний – кашель відсутній протягом дня, але є ввечері і вночі. А при алергічній формі трахеїту пацієнт відчуває біль в грудях в загрудинному просторі. Хронічна форма трахеїту нерідко доповнюється кератитом, кон’юнктивітом, ринітом.

Підступність трахеїта в тому, що при аускультації і перкусії ЛОР або пульмонолог не може виявити відхилень. Для діагностики патології призначають ряд лабораторних аналізів і інструментальне обстеження:

  •  загальний аналіз крові для виявлення запалення;
  • бакпосів мокротиння для визначення типу збудника та підбору ефективного лікування;
  • бактеріальне дослідження мазків із зіву і носа;
  • рентген грудної клітини – для диференційної діагностики пневмонії;
  • ларінготрахеоскопія – обстеження трахеї і глотки;
  • трахеобронхоскопія – обстеження трахеї і бронхів.

Також лікар додатково може призначити:

  • рентген носових пазух для діагностики синуситу;
  • фарингоскопію – діагностика фарингіту;
  • риноскопію – обстеження носу;
  • алергопроби.

При підозрі на супутні патології ЛОР проводить диференціальну діагностику бронхіту, коклюшу, туберкульозу, крупа і раку легенів.

Перебіг хвороби та лікування

При відсутності лікування або поганій його якості можливий розвиток різного роду ускладнень.

  • У пацієнтів з ослабленим імунітетом може розвинутися пневмонія. Стан характеризується різким погіршенням – слабкістю, високою температурою тіла, задишкою, симптомами інтоксикації.
  • Помилковий круп – стан властивий для дитячого віку. Щілина гортані звужується, що призводить до стрімкого нічного нападу сухого гавкаючого кашлю. Відсутність швидкої медичної допомоги може призвести до задухи.
  • Бронхіальна астма – ускладнення алергічного трахеїту.

При лікуванні трахеїту необхідно:

  • мінімізувати напади кашлю;
  • перевести хворобу в продуктивну фазу;
  • виключити ускладнення і перехід в хронічну форму.

Медикаментозна терапія: препарати підбираються виходячи їх етіології трахеїту, збудника. Це противірусні, протиалергічні препарати, антибіотики, жарознижуючі і відхаркувальні ліки. 

Хороший терапевтичний ефект при трахеїті дають інгаляції. За допомогою небулайзера препарати впливають безпосередньо на вогнище запалення.

Поліпшити ефект від медикаментозної терапії можуть фізіопроцедури – електрофорез, УЗ-інгаляції, УВЧ, масажі.

Також необхідно забезпечити спокій, рясне пиття і оптимальний мікроклімат для пацієнта.

Профілактика трахеїту

До профілактичних заходів відносять:

  • забезпечення хорошого мікроклімату в побуті і на роботі;
  • відмова від шкідливих звичок;
  • загартовування;
  • виключення алергенів;
  • своєчасне якісне лікування хвороб ЛОР-органів.