Рінофіма

Опис хвороби та її класифікація

Назва захворювання ринофіма з грецького перекладу означає «ніс» та «наріст». Являє собою хворобу шкірного покриву носа з істотним збільшенням його елементів, що спотворює орган. Найчастіше ринофиму діагностують у чоловіків старше 40 років.

Досконально причини виникнення ринофіми невідомі. Вважається, що захворювання розвивається на тлі рожевих вугрів, які перейшли в третю стадію розвитку. Факторами до розвитку хвороби служать висока вологість повітря запиленість, часті температурні перепади та переохолодження.

Захворювання розвивається досить повільно, тому відразу ніяк себе не проявляє, але через пару років починає сильно прогресувати, утворюючи нарости на носі. За класифікацією ринофиму поділяють на:

  • Горбисту. На верхівці носа та ніздрів починають утворюватися горби. Поступово вони зростаються та починають стрімко зростати, досягаючи великого діаметру в розмірі. В результаті наріст звисає, закриваючи ротову порожнину та ніздрі. У пацієнта утруднюється дихання, обличчя спотворюється, прийом їжі викликає труднощі. За структурою вузли м’які та складаються з судин, що розрослися, та шкірного сала. Колір змінюється від воскового до червоного відтінку. Хрящ не змінює форму, але зрідка може витончуватися або потовщуватись.
  • Фіброзно-ангіоектатічну. Всі елементи шкірного покриву носа збільшуються в розмірах, але не втрачають конфігурацію. Через це судини починають стрімко розвиватися, надаючи кожному покрову червоний колір.

Тканинне дослідження ринофіми підтверджує розростання елементів шкіри на тлі запального процесу. У вузлах відзначають стрімке зростання сполучної тканини. Спостерігається кистоподібне розширення просвітів між елементами. Судини розширюються, а біля них та волосяних фолікулів починається запалення. У важкому випадку ринофіма переростає в злоякісну пухлину, але в основному у пацієнтів виявляється аденофіброма або фіброма. Важка форма захворювання вимагає обов’язкового хірургічного втручання. Щоб не допустити погіршення здоров’я при щонайменших змінах шкірного покриву носа необхідно звернутися до сімейного лікаря, який дасть направлення до вузького спеціаліста для подальшого дослідження та лікування.

Можливі причини виникнення

Існує ряд причин, за якими у людини розвивається ринофіма. Для початку визначають, чи є в анамнезі пацієнта рожеві вугри, якщо їх немає, то ринофиму розглядають, як окрему хворобу. Вона може виникати на тлі:

  • Переохолодження або перегрівання.
  • Постійного перебування в запиленому місці.
  • Частих перепадів температур.
  • Сильній сухості або вологості клімату, в якому знаходиться пацієнт.
  • Гормональному дисбалансі.
  • Частих стресів.
  • Збоїв в роботі ендокринної системи.
  • Хворобах шлунково-кишкового тракту.

Ринофіма розвивається при гіповітамінозі, вживанні алкогольних напоїв, вроджених хворобах кровоносних судин, захворюванні невусів. Як правило, причиною розвитку захворювання служить відразу кілька факторів. При несвоєчасному лікуванні хвороба призводить до фімоподобної зміни шкірного покриву носа.

Симптоми та діагностика на різних стадіях

До симптомів розвитку ринофіми відносять:

  • Появу вугрів на носі, які виступають за межі шкірного покриву.
  • Патологію, що починає формуватися на крилах органу.
  • Нарости в початковій стадії мають ніжки.
  • Пори розширені.
  • З’являються гнійники на носі.
  • Від горбів виходить неприємний запах.
  • Шкірний покрив потовщується.

Діагностикою та лікуванням захворювання займається дерматолог та хірург. Спочатку здійснюється візуальний огляд, береться зішкріб ураженої тканини. Також проводиться діагностика клінічної картини здоров’я пацієнта з метою виявлення причини хвороби. У разі якщо хвороба виникла на тлі збоїв роботи систем організму, одночасно проводиться лікування першопричини.

Перебіг хвороби та лікування

 Лікування захворювання залежить від його форми, причин та стадії розвитку. На початкових стадіях ринофіми призначають протозойні лікарські препарати, антибіотики та примочки. Курс лікування триває близько двох місяців.

Самолікування не рекомендується, так як може провокувати погіршення ситуації. Серед основних помилок є використання кортикостероїдних засобів, що призводять до тимчасового поліпшення, а після — до посилення висипу та почервоніння шкіри. Навіть після скасування препаратів на шкірному покриві продовжує з’являтися капілярна сітка. Це пов’язано зі звиканням організму до гормонів, тому після їх скасування відбуваються непоправні зміни.

Як правило, лікуванням захворювання займається дерматолог, але при середньому та важкому перебігу захворювання необхідно звернутися до пластичного хірурга для відновлення естетичного вигляду носа.

Терапевтичний метод лікування ринофіми може бути ефективними лише на початковій стадії розвитку захворювання, тому в основному застосовують хірургічні способи лікування:

  • Дермабразія. Здійснюють висічення вузлів, що розрослися під шкірою носа, з клиноподібним видаленням уражених ділянок. При глибокому ураженні тканин накладають внутрішньошкірний шов.
  • Лазерний метод. Вважається одним з найбільш ефективних способів боротьби із захворюванням. За допомогою лазера вдається досягти видалення вузлів та відновити естетику шкірного покриву носа. Результат помітний після 10 днів з моменту закінчення лікування. 
  • Радіохвилі. Метод усуває клінічний прояв захворювання та відновлює форму носа. Крововтрати мінімальні, набряки відсутні, також знижується ризик ускладнень після хірургічного втручання. Період реабілітації невеликий.

Зрідка, при видаленні ринофіми потрібне проведення пластичної операції на носі, щоб домогтися відновлення форми та видалити змінені тканини. Правильно проведене лікування дозволяє виключити рецидив захворювання.

Профілактика захворювання

Профілактики рінофіми, як такої, не існує, але своєчасне усунення розацеа та вугрів знижують ризики розвитку хвороби. Після перенесеного лікування пацієнтам слід уникати причин, які можуть сприяти розвитку захворювання. У деяких випадках може знадобитися переїзд в регіон з більш сприятливим кліматом або зміна роботи.