Плоскостопість
Опис і класифікація плоскостопості
Правильно сформована людська стопа забезпечує необхідну амортизацію під час ходьби за рахунок вигинів, а точніше – зводів:
- поперечний – уздовж підстави пальців;
- два поздовжніх (внутрішній і зовнішній) – від п’яткової бугра до великого пальця.
Щодня стопа піддається посиленій експлуатації, а м’язи і зв’язки знижують це навантаження, забезпечують здорову амортизацію. Таким чином під час ходьби, бігу, стрибків тиск на хребет і суглоби нижніх кінцівок мінімізується, забезпечуючи їм здоров’я.
Якщо м’язово-зв’язковий апарат слабшає, відбувається перерозподіл навантаження, якість амортизації і рівноваги знижується, що призводить до дискомфорту, болів, розвитку хвороб. Такий патологічний процес закладений в основі плоскостопості.
Плоскостопість це патологічний стан стопи, що характеризується зміною або повним зникненням фізіологічних зведень. Вже на початковій стадії плоскостопості людина відчуває біль, швидку втомлюваність в ногах, присутня зміна ходи. При відсутності професійної допомоги ситуація погіршується.
Класифікація плоскостопості проводиться щодо локалізації змін:
- Поперечний – характеризується зміною висоти поперечного зводу. У дітей до 10 років патології не діагностують, оскільки стопа ще росте і формується. А ось у людей у віці 35-50 років поперечну плоскостопість діагностують і лікують.
- Поздовжнє – характеризується уплощенням поздовжнього склепіння. Патологія характерна для дітей і підлітків.
- Комбінована плоскостопість характеризується поєднанням симптомів, описаних вище.
Також прийнято класифікувати плоскостопість по етіології.
- вроджена патологія – результат неправильного внутрішньоутробного розвитку;
- придбана плоскостопість – патологія, що виникла з віком під впливом хронічних захворювань або зовнішніх чинників.
Вроджена плоскостопість в свою чергу буває:
- статична – найбільш поширена форма, викликана підвищеним навантаженням на стопи;
- травматична – спровокована травмами стопи, гомілки (вивихи, розтягнення, розриви, переломи);
- паралітична – виникла на тлі паралічу м’язів після інсульту або поліомієліту;
- рахітична – розвивається на тлі нестачі вітамінів і мінералів.
Також класифікація проводиться по мірі розвитку хвороби:
- I – ослаблення зв’язкового-м’язового каркаса без візуалізації зміни форми стопи;
- II – видно зміни будови: стопа стає ширшою, більш пласкою;
- III – сильна деформація і біль в стопі, колінах, хребті.
Можливі причини плоскостопості
Найпоширеніша форма плоскостопості – статична. Виникає така патологія з кількох причин:
слабкість зв’язкового апарату;
- надлишкова маса тіла, що призводить до зайвого навантаження на стопу;
- малорухливий спосіб життя, на тлі якого слабшають м’язи;
- особливості професійної діяльності та способу життя;
- вагітність – збільшення маси тіла, зміщення центру ваги;
- носіння незручного, неправильного взуття.
Не останнє місце в розвитку плоскостопості займає спадковий фактор, а саме – спадкова слабкість сполучної тканини, дисплазія.
Високий ризик розвитку плоскостопості у людей з уже існуючими або перенесеними патологіями:
- рахіт;
- переломи щиколоток, п’яткової, плеснової кістки;
- поліомієліт;
- енцефалопатія;
- плоско-вальгусна стопа.
Коли сполучна тканина слабка, плоскостопість може розвиватися від тривалого ходіння, стояння, вагових навантажень, неправильного взуття.
Симптоми і діагностика на різних стадіях
Основний симптом плоскостопості – больовий синдром. На початкових етапах він локалізується тільки в стопах, а згодом поширюється повністю на нижні кінцівки, поперек, хребет. Відсутність лікування призводить до обмеження рухів, втрати працездатності.
Друга ознака плоскостопості – трансформація стоп:
- при поздовжній формі внутрішня сторона злегка підвертається всередину, відбувається неправильний розподіл навантаження, розвивається артроз;
- при поперечній формі навантаження припадає на передній відділ стопи, від цього розвивається остеоартроз, утворюються натоптиші і травмуються пальці.
Ще один симптом плоскостопості – хода. У людей з патологією вона незграбна, важка, жорстка, іноді ноги клишоногі.
Існує ряд непрямих ознак плоскостопості, які вказують що розвивається хвороба:
- візуальне збільшення стопи;
- складності з рівновагою, особливо під час присідання;
- зношування взуття;
- втома ніг.
Ці ознаки повинні стати приводом записатися до ортопеда. Діагностика плоскостопості полягає в візуальному огляді та проведенні тестів:
- подометрія – виміри стопи, обчислення індексів відхилення;
- плантографія – відбитки стопи на папері;
- подографія – аналіз біомеханіки ходьби за допомогою спецвзуття та доріжки.
Також діагностика включає ряд інструментальних методів:
- подоскопія – оцінка положення стопи з використанням спеціального обладнання;
- електроміографія – аналіз активності м’язів;
- рентген – оцінка кісткових структур.
Під час діагностики анамнез відіграє не останню роль: ортопед вивчає медичну документацію, з’ясовує наявність хронічних хвороб. Таким чином визначає причину патології.
Перебіг хвороби та лікування
Підступність плоскостопості в його великому впливі на опорно-руховий апарат за рахунок неправильного розподілу навантаження і амортизації. При відсутності лікування людина рано чи пізно зіткнеться з такими ускладненнями:
- вальгусна деформація стопи;
- клишоногість;
- варикозне розширення вен;
- шпори п’ят;
- грижі і протрузії хребта;
- артрит і артроз тазостегнового, колінного, гомілковостопного суглобів.
Лікування плоскостопості дає свій ефект тільки в ранньому віці, коли зв’язки і кістки все ще на етапі формування. Для підлітків і дорослих людей як такого лікування немає, але є заходи, що полегшують стан, що забезпечують профілактику погіршення. Загальмувати процес деформації можна за допомогою таких дій:
- масаж для поліпшення кровообігу, зміцнення м’язів і зв’язок – ручний, за допомогою килимка або спеціального масажера;
- лікувальна гімнастика вдома або з фахівцем – це підібраний комплекс нескладних, але досить ефективних вправ;
- фізіотерапевтичні процедури – електрофорез, фонофорез, магнітотерапія;
- носіння ортопедичного взуття або устілок для правильного розподілу навантаження;
- медикаментозна терапія для купірування болю.
Якщо плоскостопість занадто погіршує якість життя дорослої людини, може призначатися хірургічна корекція склепінь стопи. На сьогоднішній день це єдиний спосіб лікування плоскостопості у дорослих пацієнтів.
Профілактика плоскостопості
Найефективніший профілактичний метод – носіння спеціального взуття в дитячому віці, коли стопа ще формується. Підбирається таке взуття за розміром і з урахуванням особливостей зводу. В ідеалі виготовляють її на замовлення за індивідуальними замірами. Також ортопеди рекомендують:
- вести активний спосіб життя;
- уникати травм, а в разі травмування – звернутися до травматолога, ортопеда;
- використовувати масажні килимки, частіше ходити босоніж по гальці, траві, піску;
- контролювати вагу;
- приймати вітамінно-мінеральні комплекси.
Дитину необхідно систематично показувати ортопеду, щоб своєчасно виявити деформацію і виправити її.