Пародонтоз

Опис хвороби та її класифікація

Пародонтоз називають глибоке ураження опорного апарату зубів. Це захворювання характеризується дистрофічними змінами в пародонті (околозубні тканин), через які зуби починають розхитуватися та поступово випадати.

На відміну від пародонтиту, пародонтоз може бути виключно генералізованим. Він поширюється на нижню та верхню щелепи, а також зачіпає весь зубний ряд. Таке захворювання має хронічну форму, для якої характерними є періодичні стадії ремісії.

Класифікація пародонтозу за ступенем вираженості симптомів:

  1. Легкий. Цей вид захворювання протікає практично безсимптомно. Через це його дуже важко діагностувати, що дозволяє проблемі розвиватися до більш пізніх стадій. Виявити легкий пародонтоз можна тільки за допомогою рентгенівських знімків.
  2. Середній. Ця хвороба характеризується незначним оголенням коренів та шийок зубів. Вона супроводжується певним дискомфортом в яснах, а також незначною сверблячкою і невеликими змінами розташування зубів (зміщення, нахил).
  3. Важкий. Пародонтоз цього виду призводить до сильного оголення коренів та шийок зубів. В результаті людина відчуває біль та рухливість зубів. Без правильного лікування хвороба поступово розвивається і призводить до випадання зубів.

Можливі причини виникнення 

Пародонтоз відноситься до числа погано вивчених захворювань. Через це лікарі знають далеко не всі причини його виникнення. При цьому розвиток проблеми часто обумовлено дією відразу декількох факторів.

Відомі причини виникнення пародонтозу:

  • Генетична схильність до захворювань пародонту;
  • Різні порушення прикусу в результаті травми, неправильного розвитку зубів або вродженої патології;
  • Надлишок в організмі певних речовин;
  • Імунодефіцитний стан та проблеми в роботі захисних систем організму;
  • Вікові зміни в структурі околозубної тканини;
  • Недотримання загальних правил гігієни ротової порожнини;
  • Неякісно проведені стоматологічні процедури;
  • Наявність різних захворювань (наприклад, гіпертонія, атеросклероз, цукровий діабет тощо).

Симптоми та діагностика на різних стадіях

Пародонтоз є захворюванням, яке розвивається дуже повільно. Через це на початкових стадіях людина не може самостійно виявити його наявність. Через довгий проміжок часу з’являються перші симптоми, при яких потрібно відразу ж звертатися до лікаря. В іншому випадку хвороба прогресуватиме, що призведе до втрати зубів.

Основні симптоми пародонтозу:

  • Оголення коренів та шийки зуба;
  • Зміна кольору ясен (стають більш блідими);
  • Дискомфорт при контакті зубів з холодною, гарячою чи солоною їжею;
  • Поява помітних дефектів на поверхні зубів;
  • Потемніння зубної емалі;
  • Збільшення відстаней між зубами;
  • Больові відчуття і свербіж в яснах;
  • Поява ознак розхитування зубів.

Пародонтоз бажано виявити на ранній стадії розвитку. Зробити це досить важко через безсимптомний перебігу хвороби на її початковому етапі. Незважаючи на це, існує декілька методів діагностики, що дозволяють визначити наявність проблеми і швидко почати лікування.

Популярні методи діагностики:

  1. Огляд у профільних лікарів. При наявності підозр на пародонтоз, пацієнтам слід відвідати кабінет стоматолога і пародонтолога. Перший зможе провести візуальний огляд ротової порожнини та виявити будь-які відхилення від норми, а другий – попередньо визначити різновид пародонтозу і стадію його розвитку (для підтвердження діагнозу хворого відправляють на різні обстеження).
  2. Проба Шиллера-Писарєва. Це дослідження дає можливість визначити концентрацію глікогену, який посилено виробляється в яснах при наявності проблем з пародонтом. Для проведення процедури ясна обробляють спеціальним розчином, який через деякий час змінює своє забарвлення. За його кольором та яскравістю визначають наявність або відсутність надлишку глікогену.
  3. Рентгенографія. Такий вид обстеження дозволяє за допомогою рентгенівського випромінювання отримати зображення щелепи або окремих її частин. Ці дані дають можливість лікарям оцінити ступінь руйнування кісткової тканини і визначити стадію розвитку пародонтозу.
  4. Комп’ютерна томографія. Цей сучасний метод діагностики допомагає лікарям визначати стан різних шарів кісткової тканини зуба. Наявність навіть незначних патологій вкаже на пародонтоз і допоможе визначити стадію його розвитку.

(продовження нижче)

Перебіг хвороби та лікування

Пародонтоз є небезпечним захворюванням, яке без належного лікування призводить до втрати зубів. Весь процес розвитку хвороби займає 10-12 років, за які необхідно не тільки виявити проблему, але й максимально швидко вжити ефективних заходів щодо її усунення.

Найбільш ефективні методи лікування:

  1. Медикаментозна терапія. Цей спосіб усунення пародонтозу є найбільш ефективним і часто використовуваним. Він дозволяє перевести захворювання в стадію ремісії та уникнути його подальшого розвитку. У більшості випадків курс лікування проводиться протягом тривалого періоду. У цей час пацієнт приймає препарати, що покращують мікроциркуляцію крові, підвищують імунітет і прискорюють процес регенерації кісткової тканини.
  2. Консервативне лікування. Воно полягає в проведенні декількох стандартних стоматологічних процедур (видалення зубного каменю, виправлення прикусу, пломбування зубів тощо), які сповільнять розвиток захворювання і переведуть його в стадію ремісії.
  3. Фізіотерапія. Цей варіант лікування пародонтозу часто застосовують разом з медикаментозною терапією. Він дозволяє прискорити регенерацію тканин, усунути больові відчуття, поліпшити кровообіг та позбавити пацієнта від деяких симптомів хвороби.

Профілактика захворювання

Пародонтоз є одним з найбільш небезпечних захворювань ротової порожнини. Він вимагає правильного лікування і навіть при найкращих розкладах не виключає втрату частини зубів. Щоб уникнути всього цього, необхідно регулярно проводити прості профілактичні заходи.

Найефективніші заходи профілактики:

  • Дотримання правил гігієни порожнини рота (регулярне чищення зубів, використання спеціальних зубних паст та ополіскувачів);
  • Використання зубних щіток з м’якою щетиною;
  • Регулярне відвідування стоматолога з періодичністю не менше 2 разів на рік;
  • Своєчасне лікування будь-яких захворювань ротової порожнини;
  • Перегляд щоденного раціону (усунення шкідливої ​​їжі і додавання натуральних продуктів);
  • Проведення заходів, спрямованих на зміцнення імунітету;
  • Відмова від шкідливих звичок.