Панарицій

Опис хвороби та її класифікація

Панарицій – це запальний гнійний процес, який локалізується у тканинах верхньої частини фаланг рук, а рідше – ніг. Також панарицій зустрічається на ділянці шкіри долонь.

Передує появу гнійного запального процесу травматизація та дрібні необроблені антисептиками пошкодження шарів епідермісу, через які проникають різні патогенні організми та інфекції. Самим частим мікроорганізмом, який потрапляє до ушкоджених ділянок – стафілокок.

Виходячи з локалізації запального процесу, виділяють наступні його форми:

  • Поверхнева:
    • Шкірна – найлегша форма, проблема має вигляд гнійнику.
    • Підшкірна – локалізується на поверхні долоні.
    • Близько нігтьова (пароніхія) – гнійник, який локалізується довкола нігтьового валику.
    • Піднігтьова – форма при якій гнійник розміщується під нігтем.
  • Глибока:
    • Кісткова – обумовлена гноїнням кісток;
    • Кістково-суглобна – форма, при якій суглобна форма прогресує і вражає як кістки, так і суглоби;
    • Суглобна – міжфалангові суглоби;
    • Сухожильна – найтяжча форма, яка вражає сухожилля з подальшим обмеженням рухливості.

Поява панарицію можлива у будь-якому віці, але частіше з ним стикаються діти, оскільки через велику фізичну активність зростає ризик травматизації, у тому числі й епідермісу у зоні кінцівок, особливо верхніх. У новонароджених дітей неправильно вилікуваний панарицій має можливість рецидиву, особливо у старшому віці.

Симптоматика залежить від виду чи стадії панарицію, та може варіюватися від болю та дискомфорту до температури та лихоманки.

Можливі причини виникнення 

Причиною виникнення панарицію є поріз, укол, неякісний манікюр, подряпини, мілкі ранки тощо, до яких потрапили мікроорганізми. Найпопулярніший збуджувач – стафілокок, але до них також можна віднести стрептокок, протей, кишкову паличку, грамнегативну або грампозитивну паличку та багато інших патогенних організмів, що провокують гнильні процеси.

До можливих груп ризику, окрім дітей можна також віднести людей, які працюють на виробництвах, орієнтовний вік який від 20 до 55 років.

Існують зовнішні чинники, які можуть слугувати причиною появи панарицію, до них відносять:

  • забруднення;
  • регулярне охолодження;
  • вібрація;
  • вологість;
  • агресивні зовнішні речовини.

Окрім зовнішніх чинників існують внутрішні, для яких характерні:

  • Гормональні порушення внаслідок захворювань ендокринної системи.
  • Дефіцит вітамінів та мінералів.
  • Зниження імунної відповіді організму.
  • Порушення обміну речовин.

Уникнення причин та вчасна діагностика захворювання допомагають не тільки розпочати вчасне лікування, але й уникнути ускладнень.

Симптоми та діагностика на різних стадіях

Симптоматика залежить від форми та стадії панарицію. Найлегші його форми обумовлені набряком, почервонінням та незначними болісними відчуттями.

З ускладненням та зміною форми панарицію, симптоми змінюються, до вже наявних додаються печіння, посилення набряку та зростання болісних відчуттів.

Перші симптоми у вигляді почервоніння виникають внаслідок запалення глибоких шарів шкіри. Якщо в такому випадку лікування не було проведено, ситуація погіршується і виникає гнійний процес та виникають невеликі пухирці з сіро-жовтим вмістом. Больові відчуття постійно посилюються і в такому випадку лікування відкладати не можна через загрозу поглиблення запалення та ускладнення проблеми.

Панарицій завжди обумовлений гострим гнійним процесом, який має певні симптоми:

  • Місце локалізації (палець руки або ноги) набрякає та змінює колір на червоний, згодом він змінюється на синюшний. Нагноєння зростає.
  • З розростанням та збільшенням набряку вражена ділянка дуже болить, біль пульсуючий та нарощує свою інтенсивність.
  • Рухливість кінцівки обмежена та болісна, палець стає важко зігнути та розігнути.

При ускладнені може зростати температура. Це обумовлено наявністю запального процесу в організмі, який активно бореться з патологією. При таких формах, як сухожильна, виникає сплутаність свідомості, слабкість та зниження апетиту. Дана форма вкрай небезпечна для здоров’я та життя пацієнта, оскільки гній швидко переміщується у сусідні тканини, тим самим інфікуючи їх.

Діагностувати панарицій може лише спеціаліст на підставі очного огляду, забору анамнезу та з’ясування симптоматики та скарг пацієнта для того, щоб визначити форму патології.

Пацієнту, в залежності від форми панарицію, можуть призначити рентгенографію, щоб оцінити стан суглобів та кісток. Під час діагностики важливо зробити знімок однойменних пальців  обох кінцівок (верхніх або нижніх) для порівняння. 

(продовження нижче)

Перебіг хвороби та лікування

Перебіг залежить від стадії та форми патології. Панарицій має багато форм, кожна з яких без належного лікування має певні наслідки, але загрозу життю становлять лише одна із них – сухожильна. Це обумовлено швидким розповсюдженням гною по сусіднім тканинам, відповідно, в результаті він може розповсюдитись по всьому організму. Але дана форма патології рідкість та частіше зустрічаються більш легкі.

Неважкі форми панарицію лікуються амбулаторно, але більш складні – у стаціонарі. Легкі та ранні стадії лікуються консервативними методами: процедурами УВЧ, ванночки, компреси, а також призначаються протигрибкові та антибактеріальні препарати. Однак, якщо перераховані методи не є продуктивними, призначається хірургічне втручання:

  • застосування анестезії;
  • знекровлення на період оперативного втручання;
  • видалення гною та тканин, що були вражені внаслідок патології;
  • правильно підібране післяопераційне лікування.

Щодо методів лікування вдома, їх необхідно обговорити зі своїм лікарем, який проконсультує та надасть рекомендації стосовно лікувальних процедур. Для лікування використовують, зазвичай, ванночки з марганцівки.

Профілактика захворювання

При найменших ушкодженнях епідермісу не тільки ділянки рук та ніг, варто застосувати наступні методи профілактики:

  • Детально обробити подряпини антисептиком.
  • Дотримуватися гігієни рук та ніг.
  • Активно зволожувати шкіру в ділянці ушкодження за допомогою кремів.
  • Бути обережним при приготуванні страв з м’яса/риби/овочів/фруктів.
  • При відвідувані майстра з нігтьового сервісу уважно вивчити та дізнатися, чи дезінфікує він прилади для манікюру, яким чином та чи дотримується власної гігієни.