Отит
Опис отиту і класифікація
Отит – запальний процес, що вражає один з відділів вуха. Основна класифікація отитів проводиться по локалізації:
- зовнішній;
- середній;
- лабіринтит.
Зовнішній отит вражає зовнішній слуховий прохід, вушну раковину або барабанну перетинку. Як правило, протікає болісно, але практично ніколи не призводить до ускладнень. Етіологія зовнішнього отиту – бактеріальна, рідше носить неінфекційний характер. Це найбільш поширена патологія ЛОР-органів.
Середній отит – запалення локалізується в середньому вусі (порожнина між барабанною перетинкою і внутрішнім вухом). При відсутності лікування або неправильно підібраній терапії захворювання переходить в хронічну форму. Етіологія середнього отиту різна, стосовно цього виділяють кілька форм хвороби – травматичний, інфекційний, ідіопатичний, секреторний, банальний.
Лабіринтит – дифузне або обмежене запалення внутрішнього вуха. Причина хвороби – бактеріальне або інфекційне зараження, травми. Також лабіринтит розглядають як ускладнення звичайного отиту.
Також класифікують отити за характером запального ексудату:
- катаральний;
- гнійний.
І по швидкості або тривалості:
- гострий;
- хронічний.
Можливі причини виникнення
Найбільш поширена причина виникнення отитів – патогенні та умовно-патогенні бактерії, які активізуються під час бактеріальних і вірусних запаленнь слизової носа. Механізм проникнення бактерій до передбачуваного вогнища запалення наступний: при чханні, кашлі, неправильному сякання по турбановому шляху бактерії потрапляють в середнє вухо. Рідше інфікування відбувається гематогенним шляхом або через травмовані ділянки барабанної перетинки.
Також патогенні організми проникають в вухо через недотримання умов гігієни, наприклад, разом з брудною водою.
Причиною отитів можуть стати неправильно виконані гігієнічні процедури. Сірка виконує захисну функцію: це бар’єр, який утримує бактерії. При регулярному видаленні захисні механізми порушуються.
Нерідко отит приєднується до інших ЛОР-захворювань, які супроводжуються посиленою регенерацією слизу, що призводить до її накопичення і розвитку патогенної мікрофлори.
До факторів, що сприяють розвитку отиту, відносять:
- травми барабанної перетинки;
- травми тканин слухового проходу;
- інфекції верхніх дихальних шляхів;
- вроджені та набуті аномалії ЛОР-органів;
- неправильна гігієна вух;
- зниження імунної системи.
Симптоми і діагностика на різних стадіях
Гострий отит має яскраво виражену симптоматику:
- гострий стріляючий біль в запаленому вусі, іррадіює в шию, зуби, очі;
- тиск, дискомфорт у вусі;
- шум;
- погіршення слуху;
- виділення ексудату;
- почервоніння і припухлість органу слуху;
- підвищення температури тіла.
Поставити діагноз ЛОР може вже під час огляду по звуженню слухового проходу, почервонінню і припухлості. Для уточнення локалізації і патологічних порушень проводиться інструментальна діагностика:
- рентгенографія;
- аудіометрія;
- комп’ютерна томографія;
- тімпанометрія.
Перебіг хвороби та лікування
Самолікування отитів загрожує ускладненнями, тому при перших ознаках патології необхідно звернутися до лікаря. Курс лікування підбирається виходячи з клінічної картини і складності перебігу хвороби. Враховуються індивідуальні особливості пацієнта, стадійність патології, наявність супутніх хвороб.
Лікування зовнішнього отиту:
- зігріваючі компреси;
- введення марлевих турунд зі спиртовим складом;
- антибіотики;
- сульфаніламідні лікарські препарати;
- вітамінотерапія.
Фурункули і абсцеси при отитах розкривають хірургічно, а при розлитому отиті призначають промивання дезінфікуючими розчинами.
Лікування середнього отиту:
- систематичне видалення гною з вуха;
- локальна обробка слизової в’яжучими дезінфікуючими складами;
- антибактеріальна терапія.
У терапевтичний комплекс включають препарати зі знеболювальним, протизапальним, жарознижувальним ефектом, імуностимулятори, протиалергічні засоби.
У випадках, коли консервативна терапія не дає потрібних результатів, піднімається питання про хірургічне втручання:
- шунтування барабанної перетинки для усунення гнійного ексудату;
- тимпанотомія – для видалення рідини з порожнини вуха;
- тимпанопластика – для відновлення пошкоджених структур і функцій вух.
При отиті пацієнту рекомендують спокій, постільний режим.
Профілактика отиту
Запобігти появі отиту, а також виключити перехід його в хронічну форму можна за допомогою наступних профілактичних заходів:
- зміцнювати імунітет;
- правильно і своєчасно проводити гігієнічні процедури;
- використовувати краплі для природного видалення сірки, пробок;
- своєчасно і якісно лікувати захворювання верхніх дихальних шляхів.
При перших симптомах отиту необхідно звернеться до ЛОРа для діагностики та лікування.