Остеоартроз

Опис хвороби та її класифікація

Остеоартроз – це супутник старіння людини. Захворювання представляє собою дегенеративно-дистрофічні ураження суглобів, першопричина чого криється у пошкодженні  хрящової тканини поверхонь суглобів. При цьому захворюванні в патологічний процес залучаються не лише хрящова тканина, а й решта суглобних структур: суглобова сумка, кістка,  зв’язки, м’язи та синовіальна оболонка. В медицині зустрічаються й інші назви даної патології: остеоартрит, артроз, артрозо-артрит або деформуючий остеоартроз. 

Остеоартроз може розвиватися в якому завгодно віці. Кожна третя людина хворіє ним у віці від 45 до 64 років, також він є у 60-70 % людей старше 65-річного віку. 

Остеоартроз розділяють на два основних види:

  1. Первинний (ідіопатичний). Причини його виникнення досі не визначені. Найчастіше при ньому страждають міжхребетні диски, хребетні (найчастіше поперекового та шийного відділу), колінні, тазостегнові, міжфалангові суглоби рук і ніг. 
  2. Вторинний. Його викликають травми, вроджені дисплазії, ендокринні захворювання (акромегалія, гіперпаратиреоз), запальні процеси (асептичний некроз, ревматичний чи інфекційний артрит), метаболічні порушення (охроноз, гемохроматоз, подагра). 

В залежності від розповсюдженості процесу ідіопатичний остеоартроз може бути:

  1. генералізованим, коли пошкоджується три та більше суглобів;
  2. локальним – псуються лише один-два суглоба.

У деяких різновидів даної патології є свої окремі назви: коксартроз (коли уражається тазостегновий суглоб) та гонартроз (мова йде про враження колінного суглобу).  

Найчастіше недугу класифікують залежно від локалізації патологічного процесу. Остеоартроз буває одностороннім або двостороннім і деформує практично будь-які суглоби:

  • плечовий;
  • гомілковостопний;
  • тазостегновий;
  • колінний;
  • ліктьовий;
  • скронево-нижньощелепний;
  • міжхребцеві зчленування;
  • дрібні суглоби стопи і кисті. 

Можливі причини виникнення

Остеоартрози – найбільш поширене захворювання суглобів, а також одна з причин зниження та втрати працездатності. В більшості випадків хворобу провокують відразу декілька факторів. Найчастіші причини остеоартрозу – дисплазії, запальні процеси та травми. 

Інші фактори, що спричиняють остеоартроз:

  • інфекції;
  • вік старше сорока-п’ятдесяти років;
  • акромегалія;
  • гемоглобінопатії;
  • наявність спадкових порушень обміну речовин;
  • операції на суглобах та інше;
  • різні види вродженої дисплазії;
  • наявність ревматоїдного артриту;
  • м’язової слабкості;
  • невропатичні патології;
  • особливий вид трудової діяльності. 

Найчастіше остеоартроз розвивається у жіночої половини людства. Часто на це впливає зниження рівня естрогенів після сорока- або п’ятдесяти річного віку. 

Симптоми та діагностика на різних стадіях

В перебігу деформуючого остеоартрозу виділяється три стадії.

  1. На першій виражених морфологічних порушень немає, зміни присутні тільки в складі синовіальної рідини і синовіальної оболонки, суглоб не справляється зі звичним навантаженням, є запалення та біль, навколосуглобові м’язи ослаблені, та незмінені.
  2. На другому етапі  має місце руйнування суглобового хряща, на кістці починають з’являтися остеофіти, і відбувається порушення функцій м’язів.
  3. Третя стадія характеризується значними ураженнями кісткової  тканини, зміною осі суглоба, обмеженням рухливості і зміною амплітуди скорочення м‘язів. 

Перманентний больовий синдром та запалення присутні протягом всієї ІІ і ІІІ стадій. 

Основні ознаки остеоартрозу розвиваються поступово, посилюючись по мірі прогресування захворювання. Більшість пацієнтів відмічають:

  1. хрускіт при рухах – одна з перших ознак хвороби, з часом супроводжується болем;
  2. біль виникає через тертя  суглобових поверхонь кісток одна об одну, його інтенсивність та тривалість залежать від стадії;
  3. тугорухливість: по мірі того, як руйнується хрящ, і з’являються остеофіти, амплітуда руху суглоба скорочується аж до повного блокування (анкілоз);
  4. зміна навколишніх тканин:  особливо помітно при ураженні кінцівок і пальців, що виглядають помітно викривленими; 
  5. деформація суглоба за рахунок кісткових розростань. 

Ураження великих суглобів значно змінює спосіб життя людини, оскільки вона втрачає здатність до самостійного пересування та самообслуговування. 

Діагностика   

Коли з’являються проблеми з суглобами, слід звернутися за допомогою до ортопеда-травматолога. Серед його задач – виявлення симптомів остеоартрозу, визначення ступеню захворювання та підбір лікування.  

Основним способом візуалізації змін, що відбуваються всередині суглоба, залишається рентгенографія. Знімок дозволяє побачити розмір суглобової щілини, кількість, розміри остеофітів і деформацію кісток. 

При необхідності візуалізувати м’які тканини проводять МРТ або УЗД. По показанням може проводитись артроскопія: суглобова сумка проколюється з наступним введенням в порожнину мініатюрної камери, що дозволяє побачити суглоб зсередини. Цю методику може доповнити введення ліків.

Лабораторна діагностика носить допоміжний характер. Загальний аналіз крові здатний показати активний запальний процес, якщо до остеоартрозу приєднався артрит. Якщо захворювання відрізняється вторинним характером – призначають аналізи, обстеження та консультації вузьких спеціалістів для діагностики вихідної патології. 

Перебіг хвороби та лікування

Як ми вже вияснили, різновидів даної хвороби є багато, але давайте розглянемо, як протікає остеоартроз руки. Якщо у великому пальці верхньої кінцівки виникає біль, та з’являються невеликі ущільнення, то це може бути ознакою розглянутої недуги. Зазвичай ущільнення утворюються поруч з нігтем. Спеціалісти називають подібне захворювання вузлуватими пальцями.  

В місці, де утворюється вузлик, виникають сильні больові відчуття, що нагадують печіння кропиви. Шкірні покриви поряд з ущільненням стають червоними. В основному хвороба буває у людей після сорока років.

Лікування остеоартрозу – це планомірний та трудомісткий процес, який не можна кидати за перших же ознак покращення. Чим лікувати захворювання? Терапія остеоартрозу не буває короткостроковою та переслідує основну мету: зупинити чи сповільнити руйнування пошкоджених суглобів. 

Найчастіше стаціонарний курс лікування складається з:

  • медикаментозної терапії;
  • масажу;
  • лікувальної гімнастики;
  • фізіотерапії;
  • дієти;
  • оперативного втручання (в деяких випадках).

Лікування завжди призначає лікар, і в жодному разі воно не є самостійним. Слід розуміти, що ефекту від терапії вже в перші ж дні очікувати не потрібно. Для швидших результатів пацієнт повинен слідувати всім рекомендаціям з харчування та лікувальної фізкультури. 

Якщо у хворого є зайва вага, то йому важливо буде схуднути. Потім обов’язково треба буде відмовитися від фізичного навантаження, та доведеться використовувати пристосування для зниження навантаження на суглоби.    

Медикаментозне лікування при захворюваннях суглобів є обов’язковим. Як правило, лікар призначає препарати трьох наступних категорій.

  1. Протизапальні нестероїдні препарати (НПЗП). Вони мають обезболюючі та протизапальні властивості. Через те, що ця група медикаментів згубно впливає на шлунок та слизові оболонки, їх не можна приймати довго. 
  2. Обезболюючі засоби. Оскільки пацієнти звертаються до лікарів на стадії, коли є сильні болі в суглобах, то першочергове завдання при призначенні лікування полягає у знятті больових відчуттів. З цією метою призначають психотропні засоби, для яких обов’язково потрібен рецепт від лікаря.
  3. Хондропротектори. Вони розраховані на тривалий прийом, ці медикаменти захищають та відновлюють хрящову тканину. Їх приймають довгими курсами та на постійній основі. Численні дослідження і випробування доводять ефективність таких засобів. Одним з найдієвіших хондропротекторів є глюкозамін. Завдяки даній групі препаратів покращується суглобна рідина, та відновлюється поверхня хряща. Перші результати від лікування суглобів засобами на основі глюкозаміну помітні вже через два-три тижні. 

Ці препарати є обов’язковими для прийому, особливо при сильних спортивних навантаженнях.      

Профілактика захворювання

Як і більшість недуг, остеоартроз набагато простіше попередити, аніж вилікувати. Прості правила допоможуть вам зберегти здоров’я суглобів і зупинити процес на ранній стадії, якщо він уже розпочався:

  1. нормалізуйте масу тіла: зайва вага створює підвищене навантаження на суглоби, особливо колінні, гомілковостопні та тазостегнові;
  2. забезпечте собі достатню фізичну активність: любительський спорт – це чудова профілактика гіподинамії, він сприяє покращенню мікроциркуляції та формуванню міцного м’язового каркасу;
  3. у вас має бути правильне взуття та підстава для розподілення навантаження на суглоби;
  4. своєчасно лікуйте захворювання, які здатні викликати вторинний остеоартроз;
  5. мінімізуйте травмуючі фактори: стояча робота, вібрація, піднімання ваги сприяють розвитку хвороб суглобів.   

Своє здоров’я потрібно берегти, ведучи правильний спосіб життя. Лікувати уже набуті проблеми може бути достатньо складно.