Орхіт

Опис хвороби та її класифікація 

Орхіт – це запалення яєчка у чоловіків, яке обумовлене інфекційною хворобою (епідемічним паротитом, пневмонією тощо), захворюваннями сечовидільної системи або його травмою.

На орхіт хворіють чоловіки різного віку, але частіше на нього хворіють молоді сексуально активні чоловіки, так як в цей період є великі ризики інфікуватися, особливо венеричними захворюваннями.

Щодо дітей, то дитячий орхіт обумовлений потраплянь в організм вірусних інфекцій, що провокують захворювання. Чоловіки літнього віку також схильні до орхіту через дисфункцію сечовивідної системи.

Орхіт може бути як одностороннім, так і двостороннім. Односторонній орхіт починається гостро протягом 4-7 діб на фоні запалення навколо слинних залоз. У деяких відсотках випадків орхіту протягом 1-9 діб запалення переходить на друге яєчко.

Перебіг хвороби може бути гострим або хронічним. При неправильному лікуванні або його відсутності гострий перебіг хвороби може перерости у хронічний або при наявності захворювань з боку органів сечовивідної системи.

Можливі причини виникнення

Орхітом називають захворювання, що зумовлене запальним процесом в тестикулярних тканинах у результаті інфекційного чи бактеріального зараження або травми яєчка. 

У різному віці причини виникнення орхіту можуть різнитися, але є декілька спільних чинників, які можуть призвести до розвитку хвороби:

  • вірусні захворювання: свинка (епідемічний паротит), краснуха, кір, вітрянка та інші;
  • інфекції, у більшості випадків венеричні: хламідіоз, гонорея, мікоплазмоз тощо;
  • травматизація яєчка, хірургічні втручання, будь-які урологічні маніпуляції або укуси комах;
  • Урологічні фактори: інфекції бактеріального характеру із запалених сечовивідних шляхів (простатит, придатки тощо).

У дітей орхіт виникає внаслідок приєднання бактерій та інших патогенних організмів у результаті вроджених патологій або через залишки сечі на статевих органах. Це призводить до захворювань сечовивідної системи.

У дорослих чоловіків хвороба обумовлена такими факторами, як прийом ліків, що може знижувати імунну відповідь та призводити до інфікування або потрапляння в організм різного роду вірусів.

Також існує група ризику, до якої приєднана інфекція може викликати орхіт, до неї відносяться люди хворі на:

  • цукровий діабет;
  • СНІД;
  • важку форму інфекційних хвороб.

Група людей, яка приймає гормони, проходить блок хіміотерапії або терапію імунодеприсантів також є групою ризику через неадекватну імунну відповідь.і

Симптоми та діагностика на різних стадіях

Симптоматика захворювання різниця в залежності від чинника, який вплинув на її появу, але існує декілька спільних симптомів для всіх причин та форм:

  • висока температура;
  • головний біль;
  • ломота по всьому тілу;
  • слабкість.

Далі симптоми поділяються на супутні гострій формі та хронічній. Для гострої хвороби характерна наступна симптоматика:

  • збільшення розмірів яєчка;
  • набряк, який заважає пальпації;
  • характерні виділення з неприємним запахом та з зелено-жовтим відтінком;
  • болісні відчуття при сечовипусканні: різі, часті та хибні позиви до туалету
  • різкий біль зникає при горизонтальному положенні;
  • збільшення лімфовузлів в паховій зоні.

Щодо хронічної стадії орхіту, то до неї відносять наступну симптоматику:

  • підвищена температура;
  • біль тягнучого характеру в паховій зоні, промежині та самому яєчку. Загострюється при будь-яких фізичних навантаженнях або статевому акті;
  • на більш тяжких стадіях з’являється кров в еякуляті;

Часто саме орхіт яєчка є супутнім захворюванням на фоні епідемічного паротиту. В такому випадку ураження яєчка не уникнути. Епідемічний паротит (свинка) проявляться у вигляді млявості, ускладненого ковтання та набряклістю у ділянці вух.

Щоб з’ясувати природу виникнення орхіту у пацієнта необхідно провести якісну діагностику, яка включає у себе наступні заходи:

  • ультразвукове дослідження машонки;
  • ультразвукове дослідження передміхурової залози;
  • розгорнутий аналіз сечі;
  • клінічне дослідження вмісту уретри;
  • за потреби лікар-уролог може призначити кольоровий доплерівське картування для виключені інших захворювань зв схожою симптоматикою

Усі необхідні методи діагностики має визначати спеціаліст, зібравши анамнез та з’ясувавши природу появи орхіту у пацієнта.

Перебіг хвороби та лікування

При належному лікуванні ускладнень після хвороби не має бути. При неправильному лікуванні або взагалі його відсутності орхіт може перерости у хронічну  форму, яка має більш складну симптоматику та важкі наслідки, такі як, наприклад, чоловіче безпліддя. Взагалі, правильно підібране лікування допомагає уникнути таких ускладнень, як:

  • безпліддя;
  • перехід з гострої форми у хронічну;
  • атрофія яєчок;
  • сепсис;
  • абсцес

Лікування проводиться симптоматичне. Вона включає в себе медикаментозну терапію, місцеві заходи та у більш складних випадках застосовується хірургічне втручання. При вірусному типі захворювання обов’язково застосовують антибіотики. У інших випадках спеціаліст призначає жарознижуючі, знеболювальні та нестероїдні препарати. 

Окрім медикаментозної терапії допомагають місцеві заходи до яких включають:

  • прикладання холодного компресу (при появі перших симптомів);
  • розсмоктуючі компреси;
  • фізіотерапевтичні процедури;
  • УВЧ процедури;
  • електрофорез та інше.

Хірургічне втручання проводиться при нагноєнні.

В будь-якому випадку під час захворювання необхідно спостерігатися у спеціаліста, так як неправильна або несвоєчасна діагностика орхіту або неправильно підібране лікування призводить до безпліддя, особливо того, який викликаний епідемічним паротитом.

Профілактика захворювання

Якщо притримуватися необхідних заходів для профілактики орхіту, то можна уникнути багатьох інших проблем зі здоров’ям та різних захворювань, які можуть мати негативні наслідки для чоловічого здоров’я. До таких заходів можна віднести:

  • Вакцинація проти паротиту у дитячому віці.
  • Під час занять спортом дотримуватися правил безпеки та використовувати спеціальні засоби захисту.
  • При наявності хронічних захворювань сечовивідної системи, контролювати стан свого здоров’я.
  • За наявності дискомфорту та будь-яких симптомів звернутися за консультацією до спеціаліста для проходження необхідних методів діагностики та за потреби пройти курс лікування.
  • Дотримуватися моногамних сексуальних стосунків або за відсутністю таких, обов’язково користуватися будь-якими зручними методами контрацепції з новим або випадковим сексуальним партнером.

Вищезазначені заходи профілактики допоможуть вам уникнути негативних наслідків.