Олігофренія

Опис хвороби та її класифікація

Олігофренію називають вроджену чи набуту розумову відсталість, яка характеризується затримками в психічному розвитку. Це захворювання може супроводжуватися іншими серйозними патологіями або протікати без яскраво вираженої симптоматики. У першому випадку людині складно адаптуватися до нормального життя в соціумі, а в другому – можливо при певних обставинах.

Класифікація олігофренії за ступенем вираженості симптомів:

  1. Дебільність. Цей вид олігофренії є найбільш слабо вираженим. За наявності такого ступеня розумової відсталості людина може навчитися основним навичкам (читання, письмо, рахування), а також виконувати просту домашню роботу. У деяких випадках у людей з дебільністю добре розвиваються окремі вміння, що дає їм можливість проявити себе в тій або іншій сфері діяльності.
  2. Імбецильність. Це середній ступінь олігофренії, яка характеризується серйозними проблемами з розумовим розвитком. При імбецильності людина може робити лише найпростіші речі (наприклад, вивчити 200-300 слів, навчитися рахувати до 10). Також люди з таким рівнем розвитку інтелекту вміють доглядати за собою та виконувати однотипні дії.
  3. Ідіотія. Цей ступінь олігофренії проявляється крайньою формою вираженості симптомів хвороби. Люди, які страждають від ідіотії, не можуть самостійно піклуватися про себе і нормально висловлюватися навіть короткими словами. У деяких випадках такі пацієнти проявляють ознаки агресії та з великими труднощами відрізняють рідних від чужих людей.

Можливі причини виникнення 

Найчастіше олігофренія є вродженим захворюванням. Вона виникає через різні генетичні порушення та патології, які виникають під час народження або виношування дитини.

Найбільш частими причинами розвитку олігофренії є наступні:

  • Внутрішньоутробне ураження плода (різні інфекції, випромінювання, фактори хімічної природи);
  • Серйозні травми, отримані під час пологів;
  • Надмірно раннє народження дитини;
  • Хромосомна аномалія, яка призводить до порушення балансу генів;
  • Дисфункція одного або декількох генів;
  • Травма головного мозку;
  • Наявність у матері захворювань центральної нервової системи;
  • Надмірне вживання матір’ю наркотиків або алкоголю (в період вагітності);
  • Педагогічна занедбаність.

Симптоми та діагностика на різних стадіях

Олігофренія слабкого ступеню може протікати практично безсимптомно. Однак у всіх інших випадках захворювання легко визначити по безлічі яскраво виражених ознак. Серед них найбільш часто зустрічаються наступні:

  • Порушення будови різних частин тіла;
  • Сильні судоми;
  • Надмірна слабкість м’язів;
  • Блідість шкірного покриву;
  • Порушення мови;
  • Проблеми з впізнавання людей та предметів;
  • Складнощі з виконанням простих дій;
  • Підвищена сугестивність;
  • Періодичні напади дратівливості та агресії.

У деяких випадках, виявлених симптомів лікарю недостатньо для постановки діагнозу «Олігофренія». Для того щоб підтвердити або спростувати припущення фахівця, хворого направляють на стандартні діагностичні заходи.

Найбільш популярні методи обстеження пацієнтів з підозрою на олігофренію:

  1. Огляд у психіатра. Найбільш простий спосіб вивчення стану пацієнта передбачає проведення консультації у лікаря-психіатра. Цей фахівець зможе оцінити рівень інтелекту людини та виявити будь-які відхилення від норми.
  2. Тестування на визначення інтелектуальних здібностей. Такий метод діагностики дозволяє визначити коефіцієнт інтелекту. Отримані дані дадуть можливість оцінити розумові здібності людини і точно дізнатися стадію олігофренії.
  3. Електроенцефалограма. Цей вид обстеження дає можливість лікарям оцінити тяжкість патологічних порушень в роботі головного мозку. Діагностика полягає в зчитуванні електричних імпульсів, що виходять від клітин мозку, та їх фіксації за допомогою спеціального приладу (енцефалографа).
  4. Комп’ютерна томографія. Цей сучасний метод діагностики допомагає лікарям отримати дані про стан різних шарів головного мозку. Така інформація дозволить визначити наявність або відсутність патологій, а також ступінь їх розвитку.
  5. Магнітно-резонансна томографія. Такий метод обстеження пацієнтів застосовують з метою вивчення стану головного мозку. Він дозволяє точно визначити стадію захворювання і виявити будь-які інші патології, які часто супроводжують олігофренію.

Перебіг хвороби та лікування

Характер перебігу хвороби безпосередньо залежить від ступеня вираженості симптомів та від індивідуальних особливостей пацієнта. На стадії дебільності люди, які страждають від олігофренії, можуть адаптуватися до життя в соціумі. Їх лікування зводиться до усунення (повного або часткового) проблем з інтелектуальним розвитком за допомогою таких методів:

  • Соціальна терапія;
  • Відвідування спеціальних шкіл для розумово відсталих дітей;
  • Відвідування логопедів, що спеціалізуються на роботі з хворими на олігофренію.

На стадії імбецильності пацієнти практично не лікуються. Таких людей фахівці намагаються навчити найпростішим речам, а також розвинути у них увагу, мислення та мову. Хворі на олігофренію на стадії ідіотії не піддаються лікуванню. Таких пацієнтів направляють в спеціальні психіатричні лікарні або будинки для інвалідів з дефектами інтелектуального розвитку. У деяких випадках люди з ідіотією залишаються під наглядом родичів.

Профілактика захворювання

Найчастіше олігофренія пов’язана з порушеннями внутрішньоутробного розвитку дитини. Тому велика частина профілактичних заходів проводиться в період виношування плоду.

Найбільш ефективні профілактичні заходи:

  • Відмова від алкоголю і куріння за кілька тижнів до зачаття дитини та протягом усього періоду вагітності;
  • Дотримання правил харчування під час виношування плоду;
  • Повноцінний відпочинок майбутніх матерів;
  • Щоденні прогулянки на свіжому повітрі;
  • Регулярне відвідування майбутньою мамою гінеколога та проходження нею всіх призначених лікарем обстежень.