Неврит

Опис і класифікація невриту 

Неврит – це група запальних захворювань, що вражають периферичні нерви. Симптоматика патології буде залежати від розповсюдженості і місця ураження, але частіше пацієнти скаржаться на оніміння, біль, поколювання, слабкість в м’язах, зникнення або притуплення рефлексів, почуттів (зір, слух, рівновага).

Умовно неврити ділять на дві групи:

• мононеврит – враження одного нерва;
• поліневрит – залучено кілька регіональних нервів.

Також класифікація невриту проводиться по локалізації.

• Генералізований неврит як правило виникає на тлі патологічний станів, наприклад, отруєння, вірусні і бактеріальні інфекції, інтоксикація препаратами, алкоголем. Симптоми генералізованого невриту проходить незабаром після усунення самої причини.
• Параліч Белла – одностороннє запалення лицевого нерва, характеризується парезом. Виникає на тлі перенесених інфекцій або аутоімунних патологій.
• Ішіас – поразка сідничного нерва. Запалення або здавлювання характеризується вираженим больовим синдромом, слабкістю і онімінням в області сідниці, задньої поверхні стегна.
•  Оптичний неврит – уражається зоровий нерв. Виникає на тлі інфекцій, часто діагностується у людей з розсіяним склерозом. Характеризується затемненням зору або частковим затуманюванням. 
• Слухова нейропатія – запалення слухового нерва. Характеризується нестабільним слухом, різними рівнями його втрати, труднощами сприйняття мови.
• Вестибулярний неврит – запалення вестибулярного нерва. Стан характеризується порушенням балансу, а відповідно – запамороченням, нудотою, блювотою. Розвивається на тлі бактеріальних інфекцій.
• Плечовий неврит – патологія розвивається на тлі травм, інфекцій, системних хвороб і характеризується онімінням і болем в руці, плечі, грудях. 
• Поперековий неврит – запалені поперекові нерви. Стан характеризується сильним болем, онімінням, слабкістю в області попереку.

Можливі причини появи невриту

Неврити периферичної нервової системи розвиваються на тлі різних факторів:

• вірусні, бактеріальні інфекції;
• стан інтоксикації;
• порушення обмінних процесів;
• травми;
• алергія;
• хірургічні втручання;
• спадкові захворювання;
• патології хребта, що сприяють механічній компресії (грижі, тунельні синдроми);
• судинні захворювання;
• онкологія;
• цукровий діабет;
• аутоімунні захворювання;
• алкоголізм;
• незбалансоване харчування.

Пошкодження нерва виникає на тлі запалення. Виникає набряк, який вражає нервовий стовбур, потім мієлиновую оболонку і осьовий циліндр. При відсутності лікування нервова клітина гине. 

(продовження нижче)

Симптоми і діагностика невриту на різних стадіях

При невриті відзначаються порушення функцій, яких саме – залежить від пошкодженого нерва. Найчастіше пацієнти скаржаться на порушення трофічних, рухових, чутливих функцій, які доповнюються наступної симптоматикою:

• в фазі роздратування – біль, печіння, відчуття поколювання;
• в фазі випадання – оніміння м’язів, зниження їх сили, атрофія, зниження або повна відсутність рефлексів.

За симптоматикою неврити дуже схожі з рядом інших захворювань, тому важливу роль тут відіграє диференціальна діагностика. Первинна діагностика полягає в зборі анамнезу та ретельному аналізі отриманої від пацієнта інформації. Діагноз “неврит” лікар може поставити, якщо є специфічні симптоми.

Для оцінки ступеня пошкодження периферичних нервів лікар призначає і проводить гольчату або стимуляційну електронейроміографію. В результаті обстеження невролог визначає ступінь ураження нерва, робить прогнози щодо відновлення.

Специфічні методи діагностики невриту

Додатково невролог призначає інструментальні методи діагностики.

• Електроміографія – дозволяє обстежити м’язову активність, тим самим виключити або підтвердити запалення периферичного нерву. Електроміографія – ефективний метод диференціальної діагностики міоплегії, міастенії, міотонії, поліміозита та інших м’язових патологій.
• Електронейрографія – спосіб обстеження ураженого нерва шляхом вимірювання швидкості проходження імпульсів. Дозволяє визначити місце і ступінь ураження, гостроту запалення.
• УЗД – дозволяє оцінити стан нерва: діаметр, цілісність. На УЗД добре візуалізується набряк волокон.
• МРТ – метод візуалізації м’яких тканин, дозволяє оцінити структуру, будь-які новоутворення, порушення цілісності, атрофію нервових волокон і м’яких тканин.

Перебіг і лікування невриту

Клінічна картина невриту залежить від того, який нерв запалений:

• лицьовий – одностороння слабкість м’язів, опущене віко і куточок роту, складності з прийомом їжі, води;
• трійниковий – циклічні сильні болі в місці ураженого нерва;
• діафрагмальний – пацієнтові складно дихати, є відчуття нестачі повітря;
• серединний – зниження чутливості долоні, порушення згинальної функції кисті;
• ліктьовий – порушення чутливості і згинальних функції третього, четвертого і п’ятого пальців, долоні поверх їх;
• променевий – порушено згинання пальців, кисті, складно відвести великий палець в сторону;
• стегновий – проблеми зі згинанням стегна, розгинання гомілки, порушена чутливість третини стегна;
• сідничний – біль в задній частині гомілки, стегна, слабкість в стопі;
• великогомілкової – розігнута стопа, немає чутливості в підошві, гомілці;
• міжреберні – біль в міжребер’ї, що іррадіює в органи грудної клітини;

• нюховий – аносмія з боку запалення;
• зоровий, окоруховий, блоковий – зниження гостроти зору, опущення віка, порушення рухливості очного яблука;
• слуховий – порушення слуху, шум, дзвін у вухах;
• язикоглотковий – біль, посмикування в області кореня язика, мигдалин, порушення ковтання, рясне виділення слини;
• блукаючий – порушена мова і ковтальні функція, є задишка, брадикардія, спазми в області стравоходу;
• додатковий – пацієнтові складно повернути голову в здорову сторону, з боку ураженого нерва голова і плече нахилені.

Прогнози при невритах сприятливі. Своєчасне лікування дає повне одужання у 75% пацієнтів. Зазвичай невролог підбирає індивідуальну схему лікування, але завжди тактика полягає в комплексній терапії, яка спрямована на усунення причини запалення і відновлення ураженого нерва. У лікуванні використовують:

• медикаментозну терапію – препарати, що покращують провідність імпульсів, протизапальні, судинні, вітаміни групи В;
• для швидкого зняття больового синдрому – ін’єкціонні лікувально-діагностичні блокади, фармакопунктуру;
• фізіотерапію, голкорефлексотерапії, ЛФК, масажі.

Відсутність терапії або самолікування неминуче призводить до ускладнень – тугопорушності або нерухомісті суглобів, паралічі, парез. 

Профілактика невриту

Профілактика невритів полягає в своєчасному лікуванні будь-яких захворювань, щоб уникнути переходу їх в хронічну форму, правильному харчуванні, відмови від алкоголю, правильній реабілітації після травм, операцій.