Неврози

Опис неврозів і їх класифікація

Тривога, депресія, нав’язливі стани і різні соматичні зміни – все це характерно для  неврозів. Під невротичних розладами розуміють цілу групу психогенних патологій хронічного або рецидивуючого характеру.

Всі зміни і порушення функцій в організмі, що відбулися при неврозах, мають оборотний характер, але при тривалому перебігу або частих рецидивах негативно відбиваються на міжособистісних відносинах, професійній діяльності, фізичному стані, значно погіршують якість життя пацієнтів.

Неврози володіють широкою класифікацією, відрізняються сукупністю і переважанням соматичних і психогенних клінічних проявів.

  • Депресивний невроз характеризується різкою і частою зміною настрою, плаксивістю, почуттям безпорадності і відчаю. Для людей з таким розладом характерно почуття провини, низька самооцінка, відсутність інтересів і цілей.
  • Тривожний невроз супроводжується відчуттям страху, панічними атаками. З фізіологічних проявів – прискорене серцебиття, посилене потовиділення, сухість у роті.
  • Істеричний невроз зустрічається у людей після пережитого емоційного потрясіння, психологічної травми. Супроводжується тимчасовою втратою сенсорних і моторних функцій.
  • Обсесивно-компульсивні неврози характеризуються нав’язливими думками і образами, які не мають нічого спільного з реальністю. Пацієнти з таким розладом втілюють нав’язливі ідеї в життя, несучи загрозу собі і оточуючим людям.
  • Репетиційний невроз – це багаторазові спроби людини вирішити проблему, яка залишилася в минулому. Проблеми і конфлікти з минулого пацієнти переносять в реальний час.
  • Для іпохондричного неврозу характерна надмірна підозрілість, недовірливість щодо свого стану здоров’я. Пацієнти з таким розладом постійно знаходять у себе симптоми невиліковних хвороб, проходять обстеження, змінюють лікарів, але переконання залишається.
  • Деперсоналізаціонний невроз супроводжується тривогою, панікою, фобіями, при цьому пацієнт живе “уві сні”, не відчуває реальність, побут, своє тіло.
  • Посттравматичний невроз – стан людини після сильного стресу, викликаного такими етапами в житті, як військові дії, полон, побачена смерть. Стреси і панічні атаки при розладі настільки сильні, що призводять до інвалідності, в тому числі і функціональної.

Можливі причини виникнення неврозів

В основі неврозів лежить психогенні і біологічні складові.

  • Психогенні причини – це реакція людини на зовнішні подразники. Люди з низькою стресостійкістю або високою сприйнятливістю можуть неадекватно реагувати на найпростіші речі, наприклад, шум або дії інших людей. Люди з високою стресостійкістю можуть взагалі не помічати такі подразники. 

До психогенних причин відносять і сильні зовнішні подразники, впоратися з якими складно навіть стресостійким людям. Це невдачі в особистому житті і на роботі, побутові та фінансові проблеми, хронічна втома, високі навантаження. 

  • Біологічні причини – порушення процесів ендокринної, імунної, нервової систем.

 Найбільш поширені причини розвитку неврозів:

  • сильні навантаження розумові та фізичні;
  • тривалі психоемоційні переживання;
  • сильний одноразовий стрес, пов’язаний з травматичною подією;
  • психологічний тиск в будь-яких його проявах;
  • тривала самотність, проблеми в особистих відносинах;
  • занадто завищені очікування від себе, людей, подій;
  • дитячі психологічні травми;
  • недотримання режиму роботи, відпочинку, сну.

Симптоми і діагностика на різних стадіях

Клінічна картина неврозів досить багатогранна, але всі невротичні симптоми можна розділити на психічні та фізичні. Всі вони оборотні: при правильному лікуванні симптоми проходять і не залишають жодних змін в організмі, поведінці людини.

До психічних симптомів неврозів відносяться:

  • висока втомлюваність, аж до хронічного стану;
  • підвищена дратівливість;
  • розлад сну;
  • неадекватна реакція на повсякденні стреси, навантаження;
  • некеровані емоції, швидка зміна настрою;
  • надмірна фіксація уваги на подразник;
  • порушення пам’яті, концентрації, уважності, здатності до навчання;
  • неадекватна самооцінка і соціальна адаптація.

Психологічні симптоми обов’язково доповнюються соматичними і вегетативними:

  • посилене серцебиття, біль у грудях, порушення ритму, скачки артеріального тиску;
  • головний біль, порушення координації рухів, ходи;
  • задишка, клубок у горлі, брак повітря;
  • слабкість, м’язові болі без чіткої локалізації, тремтіння в тілі, рясна пітливість;
  • проблеми зі стільцем, здуття живота, нудота, неконтрольований апетит або його повна відсутність;
  • порушення з боку сечостатевої системи.

В основі діагностики неврозів – інформація, отримана від пацієнта, його рідних і близьких. Діагностикою може займатися невролог, психолог або психотерапевт. Збір анамнезу полягає в опитуванні. Лікар уточнює:

  • симптоми – як часто вони повторюються, які відчуття виникають у пацієнта до і після вираженої клінічної картини;
  • що призводить до прояву симптоматики, які подразники і причини;
  • вислуховує скарги пацієнта на стан здоров’я взагалі, в тому числі і про фізичне здоров’я;
  • уточнює, чи були подібні випадки в родині у найближчих родичів (сімейний анамнез).  

Для диференціальної діагностики лікар призначає лабораторні аналізи і інструментальне обстеження:

  • аналіз сечі і крові;
  • УЗД;
  • КТ;
  • МРТ.

Під час прийому проводяться різні психологічні тести. 

Перебіг хвороби та лікування

Відсутність допомоги при неврозі негативно відбивається не тільки на емоційному, а й на фізичному здоров’ї людини.

Неврози і пам’ять

Тривожність, яка є невід’ємною частиною клінічної картини неврозів, негативно відбивається на концентрації, увазі і пам’яті. Постійно перебуваючи в пошуках вирішення існуючої проблеми людина втрачає здатність логічно мислити, вирішувати прості побутові та міжособистісні питання, отримувати знання, розвиватися. 

У таких випадках лікарі рекомендують приймати вітамінно-мінеральні комплекси природного походження, відволікатися легкими фізичними навантаженнями, знайти захоплення (наприклад, йога, медитація). 

Людям з цією проблемою не рекомендується щільно планувати графік, виконувати одночасно кілька завдань, часто вдаватися до відволікаючих маневрів у вигляді мобільного телефону, соціальних мереж. 

Протягом дня необхідно робити перерви з можливістю повністю відволіктися від робочого або навчального процесу.

Неврози і вегетосудинна дистонія

Вегетосудинна дистонія – патологічний стан, що характеризується прискореним серцебиттям, стрибками артеріального тиску, болями в грудях, труднощами з диханням. При частих неврозах ВСД стає постійним симптоматичним комплексом, що негативно відбивається на рівні життя людини. 

Боротьба з ВСД полягає в комплексному підході: помірні фізичні і розумові навантаження, масаж, правильне харчування і режим, медикаментозна терапія.

Незалежно від переважання симптомів лікування неврозів повинно бути комплексним:

  • медикаментозна терапія;
  • психотерапевтичне лікування;
  • дієтотерапія;
  • дихальні гімнастики і масаж.

Профілактика неврозів

Головні профілактичні заходи – виключення стресових ситуація, максимальна віддаленість від подразників, емоційні перевантаження. Також важливо займатися справами, які приносять задоволення, спокій, дають можливість відволіктися від повсякденних турбот, напруженого робочого графіку. 

Для підняття настрою і самооцінки необхідні практики — афірмації, медитації, потрібно навчитися повністю розслабляти розум і тіло.

При будь-яких ознаках панічних атак, страху, тривоги необхідно звертатися до фахівця – невролога, психолога.