Невралгія

Опис хвороби і її класифікація

По всьому тілу людини розташовані нервові закінчення. Інфекції, травми, інтоксикація, порушення з боку імунної та ендокринної системи можуть призводити до запалень, защемлення і ушкоджень периферичних нервів. Цей стан називається невралгією і характеризується печінням і нападоподібними больовими синдромами. Тривалість больового нападу може бути від кількох секунд до кількох хвилин. При цьому класичні знеболюючі препарати біль і дискомфорт не знімають.

При частих нападах невралгії і відсутності лікування настає атрофія м’язів. Після цього процес відновлення вже неможливий. Невралгія класифікується по локалізації, а точніше по ураженому нерву.

  • Невралгія тройничкового нерва – патологія, яка виникає на тлі травм обличчя, неправильно прикусу, при запаленні пазух носа, при хворобах зубів. Больові відчуття виникають після таких подразників, як холодна і гаряча вода, їжа, чистка зубів, гучний звук. Початок нападу можна розпізнати по сверблячці на шкірі обличчя, відчуттю мурашок. 
  • Міжреберна невралгія характеризується сильним болем в області ребер, яка посилюється при різкій напрузі (чхання, кашель).
  • Невралгія стегнового нерва – больові відчуття поширюються по зовнішній поверхні стегна, доповнюється палінням і онімінням. Біль посилюється при русі, навіть незначному.
  • Невралгія крилонебного вузла – біль в області неба, скронь, очей і шиї виникає в нічний час. Вкрай рідко доповнюється болем і онімінням кистей. 
  • Невралгія язикоглоткового нерва – рідкісний діагноз. Під час нападу біль поширюється на глотку, вухо і нижню щелепу.
  • Невралгія потиличного нерва – больові відчуття виникають в області потилиці, скронь, очей. Виникає біль і посилюється при кашлі, русі головою.

За природою походження невралгія буває двох типів: первинна і вторинна.

  • Первинна невралгія виникає сама по собі, коли пошкоджений безпосередньо периферичний нерв.
  •  Вторинна невралгія – це супутній симптом вже існуючого захворювання.  

Можливі причини виникнення

Спровокувати невралгію може безліч чинників. 

  • Переохолодження, посилені фізичні навантаження – це два лідируючих фактора. Під їх впливом травмуються нервові корінці, а потім – запалюються. У важких випадках патологія охоплює весь нервовий стовбур. 
  • Інфекція і інтоксикація. Сюди відносяться і інфекційні захворювання, і інтоксикація лікарськими препаратами, алкоголем, отрутами.
  • Контакт з ртуттю свинцем і іншими речовинами з негативним впливом на людський організм.

Велика ймовірність виникнення невралгії в таких випадках:

  • запалення опорно-рухового апарату;
  • доброякісні та злоякісні новоутворення;
  • простудні захворювання;
  • атеросклероз;
  • цукровий діабет;
  • невдале хірургічне втручання;
  • гіпоксія тканин, порушення кровопостачання;
  • гормональні порушення.

Також до факторів ризику відносять:

  • травми черепа, суглобів, вроджені аномалії кісток;
  • хвороби нервової системи;
  • нестача вітамінів і мікроелементів;
  • ендокринні патології;
  • стреси, психоемоційні перевантаження;
  • хронічна втома.

(продовження нижче)

  Симптоми і діагностика на різних стадіях

Незалежно від локалізації загальний клінічний прояв невралгії – біль різної інтенсивності. Доповнюється клінічна картина наступними симптомами:

  • свербіж, печіння перед початком нападу;
  • посилене потовиділення;
  • посмикування м’язів, їх оніміння, скутість;
  • дискомфорт в області локалізації патології;
  • почервоніння, набряк шкіри;
  • зміна чутливості шкірного покриву.

Діагностика невралгії починається з анамнезу. Лікар уточнює характер і локалізацію болю, додаткові симптоми, чинники, що передують нападу. Уточнює, чи є у пацієнта хронічні захворювання, чи були травми, операції, перенесені хвороби. 

Потім проводить фізикальний неврологічний огляд, пальпує тканини. Проводить диференційну діагностику щоб виключити остеохондроз, пневмонію, пневмоторакс, інфаркт.

З інструментальних діагностик при невралгії самими інформативними вважаються:

  • рентген хребта;
  • КТ;
  • МРТ;
  • УЗД;
  • МРТ судин;
  • мієлографія.

Також призначають загальний і біохімічний аналіз крові.

Перебіг хвороби та лікування

Невралгія при відсутності лікування переходить в хронічну форму. Знеболювання, місцеве купірування больового синдрому препаратами не рахується терапією. Небезпека невралгії в її ускладненнях. Наприклад, запущена невралгія тройничкового нерва призводить до парезу м’язів обличчя, атоксії, втрати слуху, запалення мозочка. Міжреберна невралгія сприяє порушенню дихальної функції, аж до зупинки дихання.

У пацієнтів з невралгією відзначається нестабільний психоемоційний стан, хронічна втома, стреси, які викликані часто повторюваними нападами болю і дискомфортом, пов’язаним з цим. 

Лікуванням невралгії займаються неврологи. 

  • Медикаментозне лікування спрямоване на усунення причини нападів, відновлення функцій нерва і зняття симптоматики. Комплексне медикаментозне лікування включає анальгетики, міорелаксанти, антиконвульсанти, нестероїдні протизапальні ліки. Ін’єкційно разово робиться блокада ураженого нерва: склад з кортикостероїдів і анестетиків вводять в місце локалізації патології.
  • Хірургічне лікування невралгії призначають, коли патологія спровокована здавленням корінця, наприклад, при пухлинах, анатомічних дефектах.

  Для відновлення функції нерва призначають лазерну терапію, магнітотерапію, інфрачервоне прогрівання. Обов’язково призначають курс вітаміну В.

Профілактика невралгії

Схема профілактичних заходів класична:

  • необхідно уникати переохолодження;
  • мінімізувати стреси і перевтоми;
  • обмежити прийом алкоголю і інших токсичних речовин;
  • займатися спортом необхідно помірно або з персональним тренером;
  • відновлювати захисні функції організму загартовуванням, вітамінно-мінеральними комплексами, збалансованим харчуванням.

При перших симптомах невралгії необхідно записатися на прийом до сімейного лікаря або невролога.