Кір

Опис хвороби та її класифікація

Кором називають гостре інфекційне захворювання, яке виникає в результаті потрапляння в організм вірусу кору. Хвороба відрізняється високим рівнем заразності. Вона передається повітряно-крапельним шляхом і характеризується яскраво вираженими симптомами, які важко сплутати з ознаками інших захворювань.

Кір поділяють на типову і атипову. Перша є більш складною, в плані лікування, і протікає з добре помітними симптомами. При цьому друга вважається менш небезпечною для здоров’я і легко піддається лікуванню.

Класифікація типового кору:

  1. Легка. Ця форма захворювання характеризується слабо вираженими симптомами. Вона добре піддається лікуванню і при своєчасному зверненні до лікаря зникає через кілька днів.
  2. Середня. Така кір є однією з найбільш поширених. Для неї характерною є поява висипу на різних ділянках тіла і значне підвищення температури. Без належного лікування вона швидко прогресує і несе серйозну загрозу здоров’ю.
  3. Важка. Цей вид кору є найбільш небезпечним. Він характеризується різким підвищенням температури до небезпечних показників (понад 40°C) і появою рясних висипань на тілі. Останні приносять свербіж та сильні больові відчуття.

Класифікація атипового кору:

  1. Мітігирована. Цей різновид захворювання виникає у людей, які раніше перенесли кір, а також у пасивно або активно імунізованих осіб. Вона характеризується довгим інкубаційним періодом та появою слабко виражених симптомів.
  2. Абортивна. Такий вид кору зустрічається досить часто. Для нього характерним є підвищення температури тіла, яку важко збити жарознижувальними засобами, і поява незначного висипу рожевого кольору. Останній покриває обличчя та верхню частину тулуба.
  3. Стерта. Це захворювання є ослабленою формою кору. При наявності такої проблеми у пацієнта не виникає висипань і лише злегка підвищується температура тіла.
  4. Безсимптомна. Даний вид атипового кору протікає без будь-яких помітних ознак. Це значно ускладнює процес виявлення захворювання і призводить до його подальшого прогресування.

Можливі причини виникнення 

Єдиною причиною розвитку захворювання є зараження людини вірусом кору. При потраплянні в організм він 7-14 днів розвивається, після чого з’являються перші ознаки хвороби.

Можливі способи зараження кором:

  • Прямий контакт з зараженою людиною;
  • Вдихання шкідливих мікроорганізмів під час спілкування з хворим;
  • Знаходження в приміщенні, куди раніше заходила заражена людина;
  • Від зараженої вагітної жінки до її плоду.

(продовження нижче)

Симптоми та діагностика на різних стадіях

Кір є одним з найбільш небезпечних інфекційних захворювань. Тому важливо максимально швидко почати лікування, щоб уникнути негативних наслідків для організму. Приводом для звернення до лікаря повинні стати симптоми цієї хвороби, які можуть мати різну ступінь прояву.

Основні симптоми кору:

  • Підвищення температури тіла;
  • Загальна слабкість організму;
  • Сильний нежить;
  • Головний біль та запаморочення;
  • Сухий кашель;
  • Больові відчуття при ковтанні їжі та води;
  • Запалення слизової оболонки очей;
  • Поява висипань на різних ділянках тіла.

У деяких випадках кір можна сплутати з іншими інфекційними захворюваннями. Тому для постановки точного діагнозу лікарі направляють пацієнтів на різні обстеження.

Найбільш часто використовувані методи діагностики:

  1. Огляд у лікаря. У більшості випадків лікуванням кору у дорослих займається терапевт, а у дітей – педіатр. Ці фахівці розпитують пацієнтів про тривожні симптоми та виявляють характерні ознаки захворювання. Крім цього, лікарі виписують направлення на додаткові діагностичні заходи.
  2. Загальний аналіз сечі та крові. Ці лабораторні дослідження дозволяють вивчити загальний стан пацієнта. З їх допомогою також вдається визначити причину виникнення кору та стадію його розвитку.
  3. Серологічне дослідження. Воно проводиться з метою виявлення в сироватці крові антитіл, які виробляє імунна система організму. Зібраний біоматеріал вивчається в лабораторних умовах, а отриманий результат використовується для точного визначення факту наявності або відсутності у людини вірусу кору.
  4. Рентгенографія. Обстеження пацієнта за допомогою рентгенівського випромінювання проводять тільки в тих випадках, коли через кір є високий ризик розвитку ускладнень, які зачіпають дихальну систему. Найчастіше хворих направляють на рентген грудної клітини.

Перебіг хвороби та лікування

Кір небезпечний тим, що може мати тяжкий перебіг хвороби. В цьому випадку пацієнтів госпіталізують та ізолюють від інших хворих. У всіх інших ситуаціях кір лікується амбулаторно.

У більшості випадків лікарі призначають медикаментозну терапію, яка допомагає позбутися від симптомів хвороби та усунути причину їх виникнення. Вона передбачає застосування жарознижуючих, противірусних, судинозвужувальних та антибактеріальних препаратів. У найбільш важких випадках застосовують антибіотики. Всі ліки підбираються залежно від характеру перебігу хвороби та від індивідуальних особливостей організму пацієнта.

Профілактика захворювання

Кір – це небезпечне захворювання, яке часто призводить до розвитку інших проблем зі здоров’ям. Тому важливо не допускати зараження і стежити за загальним станом організму. Допоможе в цьому регулярне проведення різних профілактичний заходів. З їх допомогою вдасться максимально знизити ризик потрапляння в організм вірусу кору.

Найбільш ефективні заходи профілактики:

  • Вакцинація від вірусу кору (в 12-15 місяців та в 6 років);
  • Зміцнення імунітету;
  • Ведення здорового способу життя;
  • Регулярні прогулянки на свіжому повітрі;
  • Щоденне провітрювання приміщення;
  • Виключення будь-яких контактів з зараженими людьми;
  • Дотримання простих правил гігієни (миття рук і продуктів, використання дезінфікуючих речовин тощо).