Гонорея

Опис хвороби та її класифікація

Гонорея – венеричне захворювання, що передається половим шляхом. Вражає слизову оболонку матки, уретри, глотки, прямої кишки та інших органів. Розвиток захворювання провокує гонокок, який частіше всього передається половим шляхом. Інкубаційний період хвороби складає від одного дня до двох неділь, в залежності від форми та виду захворювання. Вкрай рідко, гонорея може проживати та розвиватися в організмі людини до місяця.

Гонорея, яка не отримала відповідного лікування може призвести до тяжких наслідків: запалення органів малого тазу, безпліддя та інше. Залежно від симптомів, які демонструє захворювання, гонорея класифікується:

  • гонококова інфекція нижнього відділу сечостатевого тракту, яка не розповсюджується на придаткові залози;
  • гонококова інфекція нижнього відділу сечостатевого тракту з приєднанням до запального процесу придаткових залоз;
  • гонококовий пельвіоперитоніт та інші гонококові інфекції сечовивідних шляхів;
  • гонококова інфекція очей;
  • гонококова інфекція кістково-м’язової системи;
  • гонококовий фарингіт;
  • гонококова інфекція аноректальної області;
  • гонококовий різновид абсцесу мозку, ендокардиту, менінгіту, перитоніту, сепсису, ураження шкіри.

 Лікуванням хвороби займається лікар-венеролог, який призначає консультації лікарів спеціалістів з суміжних областей.

Можливі причини виникнення 

Збудником гонореї являється бактерія Neisseria gonorrhoeae або гонокок. Цей мікроорганізм чудово себе почуває на слизових оболонках організму, де і розмножується. Особливо швидко гонококи приєднуються до сечовидільної системи: матки, її шийки, уретри, фаллопієвих труб.

Гонорея передається:

  • половим шляхом, при контакті з зараженим партнером;
  • під час вагітності та пологів від матері до немовляти;
  • дуже рідко гонорея може приєднатися контактним шляхом, під час використання загальних предметів особистої гігієни, рушників чи одягу. 

Гонококи можуть виживати окремо від людського тіла лише на протязі дуже невеликого проміжку часу – декілька годин не більше. Тому головним шляхом зараження був и залишається половий контакт.

Симптоми та діагностика на різних стадіях

Хвороба може протікати абсолютно безсимптомно, що ускладнює процес проведення діагностики та складання плану лікування. Інкубаційний період хвороби складає від 2 до 30 днів після зараження. Головними симптомами гонореї у чоловіків стали:

  • білі, жовті, зеленуваті виділення з уретри;
  • біль в мошонці;
  • печіння під час мочеспускання;
  • біль у горлі;
  • швидка втомлюваність. 

Подібні признаки починають проявлятися вже через 5-7 днів після зараження.

Для жінок найбільш типовими симптомами стали:

  • білі, жовті або гнійні виділення з піхви;
  • біль в нижній частині живота;
  • печіння під час сечовипускання;
  • біль в горлі;
  • кров’янисті виділення, що проявляються в середині циклу;
  • набряк вульви;
  • швидка втомлюваність.

Очевидні признаки гонореї можуть бути відсутніми, а значить, інфікована людина стає джерелом зараження для своїх партнерів. Крім запалення органів сечовивідної системи, кон’юнктивіту, фарингіту, гонорея може викликати ураження шкіри та суглобів. В деяких випадках захворювання може вражати клапани серця або мозкові оболонки. Окрім цього, гонорея асоціюється з більш високим відсотком розвитку раку простати.

Діагностика гонореї проводиться:

  • особам, що мають явні симптоматичні прояви в органах сечовивідної системи, ротової порожнини, прямої кишки, слизової очей (з паралельним обстеженням полових партнерів);
  • сімейним парам, яким не вдається спланувати вагітність;
  • особам, яким запланована операція любого об’єму на полових органах, органах малого тазу;
  • жінкам при плануванні та перебігу вагітності.

Діагноз встановлюється на основі результатів проведених лабораторних досліджень, таких як мікроскопія мазку та посів на гонокок з визначенням чутливості до антибіотиків. Перший спосіб вважається найбільш дієвим при досліджені виділень з уретри у чоловіків, які мають явні признаки гонореї.

Перебіг хвороби та лікування

Гонорея протікає у відповідності до трьох стадій:

  • інкубаційний (прихований) період – продовжується від 48 годин до неділі. В цей період хворий може заражати своїх полових партнерів;
  • гостра (свіжа) стадія – продовжується до двох місяців, характеризується активними проявами процесу та розвитком всіляких ускладнень;
  • хронічна стадія – продовжується до двох місяців з моменту появи першого симптому и може продовжуватися нескінченно довго, характеризується рецидивами захворювання с ремісіями. Також можливе утворення пізніх рубцевих утворень.

Лікування гонореї ускладнюється тим, що хвороба стійка до більшості антибіотиків. Збудник має схильність до змін, мутацій, адаптації до препаратів. Саме тому, сучасна венерологія постійно шукає нові шляхи до подолання хвороби. Пацієнти, які звернулися до лікаря по допомогу, отримують схему лікування, яка включає цефалоспоріни и макроліти, які призначаються у комбінації один з одним. Лікування жінок відбувається з одночасною терапією партнера.

Пігулки, ін’єкції, що призначає лікар необхідно приймати повним курсом, не зупиняючись навіть після зникнення симптомів. Одна помилка може призвести до переходу хвороби до хронічної латентної форми. Нескладна гостра форма гонореї лікується на протязі 7-10 днів за допомогою прийому пероральних антибіотиків та місцевих засобів. Лікування призначається не тільки носію, але й партнеру. Терапія вимагає також відмови від інтимної близькості, алкоголю та нездорової їжі на протязі всього періоду лікування.

Лікування хронічної форми починається з внутрішньо м’язових ін’єкцій імуностимулюючими препаратами на протязі 7-10 днів. Після чого, призначається курс антибіотиків. Контроль результатів лікування проводиться на кожні 30 днів на протязі наступного року. Необхідно пам’ятати і про те, що хвороба, яка не лікується, призведе до тяжких ускладнень, серед яких найбільш трагічним стає безпліддя, як чоловіче, так і жіноче. Іноді гонорея може супроводжуватися сифілісом, хламідіозом, кандидозом. 

Найбільш розповсюдженими ускладненнями у жінок стали:

  • розрив маточної труби;
  • порушення менструального циклу;
  • утворення спайки у очеревині.

Для чоловіків список ускладнень включає простатит, імпотенція, звуження уретри.

Профілактика захворювання

Для того, щоб уникнути неприємностей та не підчепити гонорею, необхідно дотримуватися кількох простих правил:

  • використання презервативу під час сексу з партнерами, здоров’я якого не викликає впевненості;
  • секс з єдиним партнером;
  • уникнення використання речей загального користування;
  • звернення по допомогу до спеціаліста при перших проявах захворювання.

Гонорея піддається лікуванню і може дуже швидко пройти, якщо не затягувати зі зверненням до лікаря. Обов’язково про результати аналізів слід попередити полових партнерів. Відповідальне ставлення до свого здоров’я допоможе уникнути багатьох проблем.