Глосит

Опис хвороби та її класифікація

Глоситом називають запалення язика, яке стає причиною його структурних та колірних змін. Це захворювання може мати вірусну або бактеріальну природу, а також бути наслідком перенесених проблем зі здоров’ям. Найбільш часто хвороба вражає людей середнього та похилого віку. У чоловіків вона спостерігається набагато частіше, ніж у жінок.

Класифікація глоситу:

  1. Глибокий. Цей вид хвороби зачіпає нижню частину ротової порожнини та нерідко переходить в область шиї або підборіддя. Він є одним з найбільш небезпечних, тому що без належного лікування стає причиною утворення гнійних запалень.
  2. Десквамативний. Такий різновид глоситу вражає переважно вагітних жінок та людей, що мають проблеми з роботою шлунково-кишкового тракту. Для нього характерною є поява на язику безлічі пересічних ліній, що руйнують язиковий епітелій.
  3. Серединний. Цей вид захворювання часто має хронічну форму і характеризується великою кількістю неприємних симптомів в період загострення. Йому властива поява в прикореневій області помітних потовщень в формі ромба, що мають яскраво-червоний колір. Такий глосит найчастіше з’являється у людей, що мають хронічні захворювання органів травної системи.
  4. Ворсинчасті. Даний вид хвороби характеризується розростанням ниткоподібних сосочків язика. Згодом вони ороговівають і доставляють людині сильний дискомфорт. Основною причиною розвитку такого глоситу є травми язика.
  5. Складчастий. Для цього виду глоситу характерним є формування складок на спинці язика, які мають різну глибину та форму. Такий різновид хвороби є вродженим і виникає тільки при генетичній схильності.
  6. Гунтерівскій. Цей глосит турбує людей, що мають дефіцит в організмі фолієвої кислоти і вітаміну B12. Він характеризується змінами на поверхні язика, через які даний орган стає гладким, блискучим та більш яскравим за кольором.
  7. Інтерстиціальний. Такий вид хвороби виникає в результаті зараження пацієнта сифілісом. Через нього відбувається поступове заміщення м’язової тканини язика інтерстиціальною, що призводить до утворення тяжів.

Можливі причини виникнення 

Глосит може мати різноманітну природу. Це захворювання часто стає одним з ускладнень інших проблем зі здоров’ям або виникає в результаті вродженої аномалії.

Найбільш часті причини розвитку глоситу:

  • Анемія;
  • Брак в організмі певних речовин;
  • Вплив вірусних, бактеріальних, грибкових та паразитарних інфекцій;
  • Неправильний прийом різних ліків;
  • Травми язика (опік, пошкодження поверхні об краї зубів, пломб або коронок тощо);
  • Зниження імунітету;
  • Часте куріння та вживання спиртних напоїв;
  • Надмірне вживання гострих та пряних страв;
  • Регулярне використання освіжувачів та ополіскувачів для рота.

(продовження нижче)

Симптоми та діагностика на різних стадіях

Глосит легко визначити за наявністю зовнішніх змін на поверхні язика. Також захворювання характеризується наявністю декількох яскраво виражених симптомів.

Часто виникають наступні симптоми захворювання:

  • Відчуття печіння язика;
  • Зміна кольору поверхні язика;
  • Підвищене слиновиділення;
  • Часткова або повна втрата смакових відчуттів;
  • Поява складнощів з ковтанням їжі та води;
  • Набряклість язика;
  • Больові відчуття під час розмови;
  • Почуття присутності стороннього тіла в роті.

Для постановки точного діагнозу лікарю необхідно ретельно оглянути язик пацієнта, розпитати про тривожні симптоми і отримати результати проведених обстежень. Останні дають можливість зрозуміти загальну картину захворювання, визначити стадію її розвитку, а також підібрати ефективний варіант лікування.

Популярні методи діагностики:

  1. Огляд у стоматолога. Найчастіше наявність у пацієнта глоситу визначає стоматолог. Цей лікар фіксує будь-які зміни на поверхні язика і визначає різновид захворювання.
  2. Огляд у гастроентеролога. Консультація цього фахівця необхідна тільки в тих випадках, коли глосит стає наслідком будь-яких хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту. Під час огляду лікар може проводити додаткові діагностичні заходи, що дозволяють визначити причину появи захворювання.
  3. Загальний аналіз крові. Цей вид лабораторного дослідження дозволяє оцінити загальний стан пацієнта і виявити проблеми з роботою різних систем організму. Все це дає можливість отримати повну картину захворювання і підібрати підходящий варіант терапії.
  4. Імуноферментний аналіз. Цей вид діагностики дає можливість виявити в організмі пацієнта антитіла, що виробляються імунною системою для боротьби зі збудниками захворювання (бактерії та віруси). Він передбачає забір крові з вени з подальшим її вивченням в лабораторних умовах.
  5. ПЛР-діагностика. Такий варіант обстеження застосовують для виявлення збудників захворювання. Він є одним з найбільш точних, тому застосовується не тільки для виявлення глоситу, а й інших проблем зі здоров’ям.

Перебіг хвороби та лікування

Глосит – це захворювання, яке розвивається повільно. Воно приносить пацієнтові сильний дискомфорт і часто призводить до появи больових відчуттів. Для позбавлення від такої проблеми використовують стандартні методи терапії, спрямовані на усунення симптомів або хвороби, що спровокувала появу глоситу.

Найбільш ефективні методи лікування:

  1. Спеціальна дієта. Цей варіант лікування підходить далеко не завжди. Він передбачає перегляд щоденного раціону і включення в нього спеціальних супів, каш, пюре. При цьому пацієнтам рекомендують уникати вживання гострих, солоних та кислих страв.
  2. Медикаментозна терапія. Залежно від причини виникнення захворювання і симптомів лікарі виписують пацієнтам ті чи інші медикаменти. Їх прийом проводиться з дотриманням передбачених дозувань та періодичності застосування. Найчастіше хворим призначають курс противірусних препаратів, а також ліків, що сприяють усуненню больового симптому.

Профілактика захворювання

Глосит – це небезпечне захворювання, яке без своєчасного лікування може призвести до появи абсцесів та розвитку злоякісних новоутворень. Щоб уникнути всього цього, необхідно намагатися захистити організм від хвороби. Для цього слід регулярно проводити ефективні профілактичні заходи.

Найбільш ефективні заходи профілактики:

  • Регулярне відвідування стоматолога;
  • Виключення з раціону надмірно кислої, гострої та гарячої їжі;
  • Повна відмова від алкоголю та куріння;
  • Дотримання правил гігієни ротової порожнини;
  • Ведення здорового способу життя;
  • Вживання заходів по зміцненню імунної системи.