Гіперпролактинемія

Опис хвороби та її класифікація

Гиперпролактинемия описується, як стан, при якому кількість гормону пролактину завищено. Це негативно впливає на роботу гіпофіза в комплексі з фоллікулостімулюючим та лютеїнізуючим гормонами. Пролактин виділяється в організмі чоловіка та жінки, але у чоловіків його показник нижче. Часто гормон має синонім «молочний», оскільки саме він відповідає за лактацію після народження дитини. Крім цієї функції, пролактин відповідає за нормальну роботу статевої системи. Його концентрація в крові прямо впливає на формування інших жіночих гормонів естрогенів, він бере безпосередню участь в дозріванні яйцеклітини. Пролактин на ряду з іншими гормонами регулює менструальний цикл. У чоловічому організмі речовина сприяє виробленню сперматозоїдів та відповідає за їх активність.

Можливі причини виникнення

У сучасній медичній практиці прийнято виділяти гіперпролактинемію 2-х видів:

  • фізіологічну;
  • патологічну.

У першому випадку немає ніяких сприяючих факторів розвитку недуги, та хвороба може проявитися у здорової жінки. Концентрація пролактину збільшується під час годування грудьми, тривалих фізичних навантаженнях, статевого акту, сну, при вагітності та під час стресової ситуації.

Патологічна природа, в свою чергу, поділяється на органічну та функціональну. Перша група пояснюється діагностованими пухлинами гіпофіза, які підсилюють вироблення гормону. Аденоми ростуть украй поволі або можуть зовсім не збільшуватись в розмірах. Природа їх появи повноцінно не вивчена. Утворення пролактиноми в більшості випадків (понад 70%) не перевищують розмір 10 мм. Симптоматика новоутворення різниться в залежності від віку, статі пацієнта та самого розміру аденоми.

Функціональний прояв гиперпролактинемия обгрунтований супутніми захворюваннями, серед яких такі:

  • гіпотеріоз;
  • цироз печінки;
  • недостатність функції щитовидної залози;
  • хронічна ниркова недостатність;
  • СПКЯ.

У більш, ніж 15% випадків недуга проявляється після травм та перенесених операцій на головному мозку, грудної клітки, після частих вискоблювання порожнини матки. 

Підвищений рівень пролактину діагностується після прийому таких медикаментів:

  • антидепресанти;
  • простагландини;
  • нейролептики;
  • гіпотензивні засоби;
  • пероральніконтрацептиви.

Лікарі відзначають, що в 40% підвищення концентрації гормону може відбувається без видимих причин. В цьому випадку діагностується ідіопатична форма, основною причиною якої є підвищена активність клітин гіпофіза, при цьому їх кількість не збільшується.

Симптоми та діагностика на різних стадіях

Симптоматика у чоловіків та жінок різна. У дівчат основні прояви клінічної картини гіперпролактинемії такі:

  • значна затримка менструації;
  • повна відсутність менструальних виділень;
  • невелика кількість крові;
  • дисфункція овуляції;
  • зниження лібідо;
  • труднощі в отриманні оргазму;
  • гіпоплазія матки – ендометрій надто тонкий;
  • ріст волосся по всьому тілу;
  • форма фігури по «чоловічому» типу;
  • виділення з грудей молока або молозива – галаторея;
  • недостатність другої фази МЦ.

Як результат, у жінки розвивається безпліддя або невиношування вагітності.

У чоловіків підвищений рівень пролактину сприяє зменшенню вироблюваного тестостерону, і як результат, зниження інтересу до статевого життя, «жіночий» тип фігури, відсутність волосяного покриву на тілі. У критичних випадках розвивається безплідність та імпотенція.

Для уточнення діагнозу рекомендується здати аналіз, який демонструє рівень пролактину в крові. Забір проводиться натщесерце з вени, у жінок в період 5-8 дня менструального циклу. У разі, якщо результат показує високий рівень, то аналіз повторюється мінімум 3 рази, щоб виключити тимчасове підвищення концентрації.

Додатково для підтвердження або спростування діагнозу призначають обстеження області гіпофіза. Воно відбувається такими методами:

  • комп’ютерна томографія;
  • МРТ, в тому числі з контрастом;
  • рентгенографія – знімки черепа в 2-х проекціях.

Перші два методи характеризуються високою інформативністю та точністю.

У разі, якщо ендокринолог підозрює вторинну патологію, може бути призначено додаткове обстеження, щоб визначити стан печінки, надниркових залоз, щитовидної залози, органів малого таза.

Перебіг хвороби та лікування

Симптоматична картина може бути тривалою або з’явитися в один момент. Часто гиперпролактинемия проявляється ожирінням, висипом вугрів, підвищенням рівня холестерину в крові, остеопорозом. У 30% пацієнтів відзначають, що у них з’явилася швидка стомлюваність, тривожність, порушення сну.

Лікування захворювання

Ендокринологи-гінекологи на основі зібраного анамнезу призначають найбільш підходящу схему лікування та при необхідності її координують. Методи залежать від причини виникнення та загального стану пацієнта.

Якщо ж високий рівень пролактину пов’язаний з прийомом одного препарату, то він скасовується і призначається інший. У разі, якщо діагностована пролактинова або аденома гіпофіза, призначається підтримуюча медична терапія. Пухлини рідко переростають в злоякісні. Їх нечасто видаляють оперативним шляхом, але в разі стрімко зростання призначається оперативне втручання. Якщо діагностується злоякісна пухлина, додатково після видалення може призначатися променева терапія. У разі, якщо освіту в залозі вплинуло на зір, необхідна додаткова консультація офтальмолога. Якщо гиперпролактинемия є результатом іншого захворювання, то спочатку призначається комплекс лікування першопричини. Додатково може призначатися корекція гормонального фону.

Профілактика захворювання

Окремої профілактики захворювання не існує. Також не передбачена спеціальна дієта або перегляд життєвого ритму. При цьому пацієнтам рекомендують уникати підвищених психоемоційних та фізичних навантажень. Для жінок після лікування гостро постає питання вибору методу контрацепції, оскільки оральні контрацептиви підвищують рівень гормону, як і деякі гормональні внутрішньоматкові спіралі. Якщо дівчина не планує в подальшому дітей, можна провести стерилізацію або вибрати контрацептиви, що не містять пролактин.