Гігрома

Опис хвороби та її класифікація

Гігрома (сухожильний ганглій) – являє собою пухлинне новоутворення. Осумкована пухлина наповнена серозною рідиною, локалізується біля суглобів та сухожиль. На практиці гігрома зустрічається частіше за все на промене зап’ястковому суглобі, але також локалізація кісти може бути на зап’ясті або в ділянці гомілковостопного суглобу. 

На зовнішній вигляд, пухлина має форму кулі та чіткий й рівний контур. Зазвичай, сухожильний ганглій не викликає неприємних та болісних відчуттів, але якщо локалізується у зоні поруч нервовими закінченнями, то може створювати дискомфорт та провокувати біль. 

Виділяють декілька видів гігром за будовою:

  • Ізольований – це тип сухожильного ганглія, який обумовлений накопиченням рідини, яка вилилась до найближчих тканин і знаходиться у замкненому просторі і не має доступу до сухожильної піхви.
  • Сполучений – один із видів гігроми, що характеризується утворенням нової порожнини, з якої рідина може вільно переміщуватися до сухожильної піхви та назад.
  • Клапанний – вид ганглію, для якого характерне повне скупчення серозної рідини у нове місце локалізації, однак при утворені клапану, як бар’єру, заважає вільному поверненню рідини до піхви.

Також гігроми можуть бути:

  • однокамерними;
  • двокамерними.

Двокамерні ганглії виникають у результаті декількох виливів серозної рідини до найближчих тканин, і локалізуватися у декількох ділянках.

Можливі причини виникнення 

Перевіреної та точної інформації щодо виникнення гігроми до сьогодні не має. Вважається, що одна з основних причин її появи – спадковість, тобто утворення гігроми обумовлено генетичним фактором. Також до факторів появи гігроми відносять:

  • Носіння тісного взуття.
  • Неприродне положення кінцівки.
  • Різкий рух.
  • Самолікування таких хвороб, як артрит чи артроз.
  • Регулярне навантаження на один і той же суглоб.

Основні місця утворення кісти:

  • Тильна сторона променезап’ясткового суглоба.
  • Зі сторони долоні на тому ж променезап’яткового суглоба.
  • Стопа, гомілка або будь-який з пальців.

Близько 30% усіх випадків обумовлено одиничною травматизацією, яка відбулася раз чи є повторною, або регулярним навантаженням на променезап’ястковий суглоб або будь-які інші.

Щодо схильності до появи сухожильного ганглія відносно статі, то на дану проблему страждають більше жінки, аніж чоловіки, приблизно в 3 рази. Найпоширенішою гігрома вважається у молодих людей віком близько 20-30 років. Також ганглій може виникати у дітей або у людей похилого віку, однак це рідкість. 

Симптоми та діагностика на різних стадіях

Головним симптомом гігроми є її поява в одній із вище зазначених локацій. Супутнім симптомом може слугувати біль при механічному впливі, оскільки при розростанні, гігрома може здавлювати нервові стволи, а також значно зменшується чутливість у ділянці виникнення сухожильного ганглія. 

У середньому, діаметр гігрому варіюється у діапазоні від 1 до 6 см. На дотик кіста м’яка та еластична. Однак візуального огляду може бути замало через схожість симптоматики ганглію з іншими хворобами по типу бурситу, атероми, ліпоми тощо. Тому при появі новоутворення необхідно звернутися до спеціаліста за діагностикою.

Методи діагностики, які може призначити лікар, можуть містити в собі:

  • Рентгенографію, яка дозволяє точно встановити, чи дійсно це сухожильний ганглій або ж інші утворення по типу атероми, ліпоми, гематоми, туберкульозного вогнища тощо.
  • Комп’ютерну томографію, що дозволяє зрозуміти природу пухлини, її локалізацію та зв’язок з суглобними структурами.
  • Пункцію (біопсію), за допомогою якої можна визначити вміст новоутворення, що, зазвичай, допомагає з’ясувати, який характер носить пухлина: доброякісний чи злоякісний.

(продовження нижче)

Перебіг хвороби та лікування

Зазвичай, гігрома є лише косметичним дефектом, але у деяких випадках може здавлювати нервові пучки. Це може призвести до наступних ускладнень по типу:

  • Парестезії. Виникає зниження чутливості та з’являються дискомфортні відчуття, що супроводжуються онімінням або поколюванням.
  • Гіперестезії. При даному ускладнені виникає дискомфорт, що характеризується відчуттям болю при торканні.
  • Венозного застою. Одне з важких ускладнень, яке має наслідки у вигляді поганого відтоку крові, що в першу чергу призводить до тромбозу, розширення вен та судин, набрякам та іншим неприємним симптомам та захворюванням.

У вище зазначених випадках необхідно терміново видаляти пухлинне утворення через загрозу ускладнень зі здоров’ям. Але в більшості випадків сухожильний ганглій – це доброякісна пухлина, яка не переростає у злоякісну, тому створює лише косметичний дефект, тому не потребує обов’язкового лікування. 

Раніше вважалося нормою роздавити або розміняти сухожильний ганглій, але сьогодні лікарі не рекомендують вживати дані методи «лікування», так як є великий ризик рецидиву с подальшим ускладненням.

Існують фізіотерапевтичні методи лікування, які включають в себе лікувальні пов’язки та компреси з мазями. Перед даним методом лікування варто порадитися зі спеціалістом, щоб уникнути можливих неприємних наслідків.

У випадку, коли гігрома при механічному впливі (надавлюванні пальцем) провокує болісні відчуття, лікар-ортопед може запропонувати хірургічний метод розв’язання даної проблеми. За кілька днів лікар призначає антибіотик широкого спектру дії для профілактики, саме ж хірургічне втручання проводять під місцевою анестезією. 

Є два методи видалення кісти: 

  • Лазерний, коли для розрізу використовують лазер, щоб уникнути зайвої кровотечі. Розріз роблять обережно, щоб не пошкодити капсулу, у якій знаходиться рідина, а саму ніжку, за яку тримається ганглій. Після того, як лікар видалив гігрому, рану зашивають, а саму кісту відправляють на гістологію.
  • Хірургічний, який включає всі ті ж самі маніпуляції, як і лазерний, але для самого розрізу використовують скальпель.

На 5-8 день після операції знімають шви, але якщо до рани випадково потрапила інфекція, то дана маніпуляція може проводитися раніше для санації. В такому випадку відновлення функцій кінцівки або місця на якому раніше розташовувалася пухлина триває довше, ніж зазвичай. Успішний повний реабілітаційний період до повного відновлення працездатності пацієнта триває близько 2-3 тижнів, після чого відбувається обов’язкова консультація спеціаліста.

Профілактика захворювання

Після операції, якщо гігрома є наслідком регулярного фізичного навантаження, лікар може рекомендувати виключити можливі фактори, які його провокують навантаження на променезап’ястковий або інші суглоби: спорт, умови праці тощо. 

Також до профілактичних методів можна віднести важливість своєчасного та правильного лікувати хвороби, які у майбутньому провокують появу сухожильного ганглія, такі як бурсит, тендовагініт тощо. Для точної діагностики захворювань та обрання правильної тактики лікування варто звернутися за консультацією спеціаліста.