Фарингіт

Опис хвороби та її класифікація

Фарингіт – запальний процес, що охоплює внутрішній слизовий покрив глотки і регіональні лімфовузли. Характеризується хвороба почервонінням горла, першінням, болем і загальними симптомами нездужання. Етіологія фарингіту вірусна або бактеріальна.

 Класифікація фарингіту проводиться по етіології:

  • інфекційний – викликаний вірусами і бактеріями;
  • травматичний – виникає після травм, операцій;
  • алергічний – на тлі алергії харчові продукти, ліки, шерсть, інші подразники.

Згідно особливостям клінічної картини виділяють наступні форми фарингіту:

  • катаральна – присутній стандартний набір симптомів, слизова без змін;
  • атрофічна – діагностується витончення слизової оболонки, а відповідно – погіршується її секреторна функція;
  • гіпертрофічна – потовщена лімфоїдна тканина задньої стінки глотки, вона розростається, опухає, збільшуються лімфовузли і мигдалини.

За швидкістю розвитку та тривалістю фарингіт буває:

  • гострий – хвороба виникає під впливом інфекційних заражень, хімічних, механічний і термічних подразників;
  • хронічний – результат недолікованої гострої форми фарингіту, а також зустрічається у жителів промислових міст (загазованість, запиленість повітря).

Можливі причини виникнення

Первинний фарингіт може з’являтися в таких випадках:

  • 70% випадків фарингіту у дітей і дорослих – це вірусна етіологія. Збудниками в   цих випадках виступають риновірус, аденовірус, ентеровірус, грип, парагрип.
  • 20% припадає на бактеріальну етіологію – це стрептококи, гонококи, хламідії, моракселла, гемофільна паличка;
  • розвивається фарингіт на тлі алергії сезонної або гострих нападів;
  • причиною хвороби можуть бути механічні пошкодження глотки – хірургічне втручання, чужорідні тіла;
  • спровокувати хворобу може куріння і алкоголь;
  • одним з факторів ризику є переохолодження локальне або регіональне.

Вторинний фарингіт розвивається на тлі інших патологій:

  • синусит;
  • тонзиліт;
  • хвороби зубів і ротової порожнини;
  • аденоїди та інші аномалії носової перегородки;
  • ендокринні збої;
  • туберкульоз;
  • хвороби шлунково-кишкового тракту.

Шляхи зараження фарингіт

Фарингіт передається повітряно-крапельним шляхом при контакті з хворим. У зоні ризику люди з ослабленим імунітетом, а також ті, хто на даний момент хворіє інфекційними та вірусними захворюваннями.  

Симптоми і діагностика на різних стадіях

На початковій стадії розпізнати фарингіт можна по дискомфорту в горлі – першіння, печіння, болючість при ковтанні. Після нічного сну є скупчення слизу, який легко відхаркується, але іноді це викликає нудоту і блювоту. Далі клінічна картина залежить від форми та етіології:

  •  гіперемія (почервоніння) слизової горла;
  • набряк миндалин;
  • утворення гнійних мішечків;
  • частий сухий кашель;
  • м’язові і головні болі;
  • загальна слабкість;
  • незначне підвищення температури тіла.

При хронічній формі фарингіту до перерахованих вище симптомів додається збільшення потиличних і підщелепних лімфовузлів, біль і закладеність у вухах. 

Діагностика фарингіту починається зі збору анамнезу та фізикального огляду. Поставити первинний діагноз ЛОР може вже під час огляду. На хворобу вказують:

  • почервоніння та набряк слизової;
  • запалення мигдалин, устя слухових труб;
  • щільний слизисто-гнійний наліт на стінках глотки;
  • багряні горбки на задній і бічних поверхнях глотки;
  • зміна товщини слизової.

Підтвердити діагноз може лабораторний аналіз, який виявляє збудника. Для цього досліджують матеріал, взятий зі стінок глотки – ПЛР-тест або мікробіологічне дослідження.

Перебіг хвороби та лікування

Хронічний запущений фарингіт сприяє частим інфекційним захворюванням, розвитку гнійних або негнійних ускладнень, які локалізуються в ЛОР-органах. 

  • Негнійні запалення – це ревматизм, що вражають опорно-руховий апарат.
  • Гнійні запалення – заглотковий або перітонзіллярний абсцес, які при відсутності лікування призводять до сепсису.

Крім цього фарингіт може стати причиною шийного лімфаденіту, запалення слинних залоз і слухових труб, хронічного бронхіту, пневмонії.

Перша допомога при фарингіті – усунення сухості і болі в горлі:

  • рясне тепле пиття;
  • полоскання сольовим розчином;
  • знеболюючі препарати в формі таблеток для розсмоктування;
  • провітрювання та зволоження кімнати.

Лікування фарингіту призначає ЛОР. Комплексна медикаментозна терапія включає:

  • антибіотики;
  • болезаспокійливі;
  • жарознижуючі;
  • протизапальні;
  • імунні стимулятори.

Форму ліків, дозування і поєднання підбирає лікар. Додатково до терапії медикаментами призначаються фізіопроцедури.

Профілактика захворювання

Для зниження ризиків фарингіту лікарі рекомендують наступні профілактичні заходи:

  • своєчасно звертатися для якісного лікування алергії, хвороб зубів і ЛОР-органів;
  • уникати алергенів, запилений місць;
  • забезпечити хорошу гігієну будинку, робочого місця;
  • мінімізувати, а в ідеалі виключити алкоголь і куріння.

Рекомендується займатися спортом, загартовуватися, пропивати вітамінно-мінеральні курси.