Фарингіт
Опис хвороби та її класифікація
Фарингіт – запальний процес, що охоплює внутрішній слизовий покрив глотки і регіональні лімфовузли. Характеризується хвороба почервонінням горла, першінням, болем і загальними симптомами нездужання. Етіологія фарингіту вірусна або бактеріальна.
Класифікація фарингіту проводиться по етіології:
- інфекційний – викликаний вірусами і бактеріями;
- травматичний – виникає після травм, операцій;
- алергічний – на тлі алергії харчові продукти, ліки, шерсть, інші подразники.
Згідно особливостям клінічної картини виділяють наступні форми фарингіту:
- катаральна – присутній стандартний набір симптомів, слизова без змін;
- атрофічна – діагностується витончення слизової оболонки, а відповідно – погіршується її секреторна функція;
- гіпертрофічна – потовщена лімфоїдна тканина задньої стінки глотки, вона розростається, опухає, збільшуються лімфовузли і мигдалини.
За швидкістю розвитку та тривалістю фарингіт буває:
- гострий – хвороба виникає під впливом інфекційних заражень, хімічних, механічний і термічних подразників;
- хронічний – результат недолікованої гострої форми фарингіту, а також зустрічається у жителів промислових міст (загазованість, запиленість повітря).
Можливі причини виникнення
Первинний фарингіт може з’являтися в таких випадках:
- 70% випадків фарингіту у дітей і дорослих – це вірусна етіологія. Збудниками в цих випадках виступають риновірус, аденовірус, ентеровірус, грип, парагрип.
- 20% припадає на бактеріальну етіологію – це стрептококи, гонококи, хламідії, моракселла, гемофільна паличка;
- розвивається фарингіт на тлі алергії сезонної або гострих нападів;
- причиною хвороби можуть бути механічні пошкодження глотки – хірургічне втручання, чужорідні тіла;
- спровокувати хворобу може куріння і алкоголь;
- одним з факторів ризику є переохолодження локальне або регіональне.
Вторинний фарингіт розвивається на тлі інших патологій:
- синусит;
- тонзиліт;
- хвороби зубів і ротової порожнини;
- аденоїди та інші аномалії носової перегородки;
- ендокринні збої;
- туберкульоз;
- хвороби шлунково-кишкового тракту.
Шляхи зараження фарингіт
Фарингіт передається повітряно-крапельним шляхом при контакті з хворим. У зоні ризику люди з ослабленим імунітетом, а також ті, хто на даний момент хворіє інфекційними та вірусними захворюваннями.
Симптоми і діагностика на різних стадіях
На початковій стадії розпізнати фарингіт можна по дискомфорту в горлі – першіння, печіння, болючість при ковтанні. Після нічного сну є скупчення слизу, який легко відхаркується, але іноді це викликає нудоту і блювоту. Далі клінічна картина залежить від форми та етіології:
- гіперемія (почервоніння) слизової горла;
- набряк миндалин;
- утворення гнійних мішечків;
- частий сухий кашель;
- м’язові і головні болі;
- загальна слабкість;
- незначне підвищення температури тіла.
При хронічній формі фарингіту до перерахованих вище симптомів додається збільшення потиличних і підщелепних лімфовузлів, біль і закладеність у вухах.
Діагностика фарингіту починається зі збору анамнезу та фізикального огляду. Поставити первинний діагноз ЛОР може вже під час огляду. На хворобу вказують:
- почервоніння та набряк слизової;
- запалення мигдалин, устя слухових труб;
- щільний слизисто-гнійний наліт на стінках глотки;
- багряні горбки на задній і бічних поверхнях глотки;
- зміна товщини слизової.
Підтвердити діагноз може лабораторний аналіз, який виявляє збудника. Для цього досліджують матеріал, взятий зі стінок глотки – ПЛР-тест або мікробіологічне дослідження.
Перебіг хвороби та лікування
Хронічний запущений фарингіт сприяє частим інфекційним захворюванням, розвитку гнійних або негнійних ускладнень, які локалізуються в ЛОР-органах.
- Негнійні запалення – це ревматизм, що вражають опорно-руховий апарат.
- Гнійні запалення – заглотковий або перітонзіллярний абсцес, які при відсутності лікування призводять до сепсису.
Крім цього фарингіт може стати причиною шийного лімфаденіту, запалення слинних залоз і слухових труб, хронічного бронхіту, пневмонії.
Перша допомога при фарингіті – усунення сухості і болі в горлі:
- рясне тепле пиття;
- полоскання сольовим розчином;
- знеболюючі препарати в формі таблеток для розсмоктування;
- провітрювання та зволоження кімнати.
Лікування фарингіту призначає ЛОР. Комплексна медикаментозна терапія включає:
- антибіотики;
- болезаспокійливі;
- жарознижуючі;
- протизапальні;
- імунні стимулятори.
Форму ліків, дозування і поєднання підбирає лікар. Додатково до терапії медикаментами призначаються фізіопроцедури.
Профілактика захворювання
Для зниження ризиків фарингіту лікарі рекомендують наступні профілактичні заходи:
- своєчасно звертатися для якісного лікування алергії, хвороб зубів і ЛОР-органів;
- уникати алергенів, запилений місць;
- забезпечити хорошу гігієну будинку, робочого місця;
- мінімізувати, а в ідеалі виключити алкоголь і куріння.
Рекомендується займатися спортом, загартовуватися, пропивати вітамінно-мінеральні курси.