Епілепсія

Опис хвороби та її класифікація

Епілепсію називають хронічне захворювання нервової системи, при якому періодично виникають раптові судомні напади. Такі епілептичні припадки повторюються регулярно і доставляють людині сильний дискомфорт.

Класифікація епілепсії за характером виникаючих нападів:

  1. Первинно-генералізована. Така епілепсія характеризується двосторонніми симетричними нападами, які в момент появи не мають будь-яких осередкових проявів. У деяких випадках судомні напади можуть змінюватися короткими періодами втрати свідомості.
  2. Парціальна. Ця епілепсія є найбільш поширеною. Вона виникає в результаті патологій або пошкоджень нервових клітин і характеризується судорожними нападами. Останні часто супроводжуються порушеннями свідомості та іншими подібними симптомами.

Можливі причини виникнення 

Епілепсія є погано вивченою проблемою. Тому лікарям не відомі всі причини виникнення цього захворювання. Найбільш часто судомні напади з’являються в результаті спадкової схильності до них. Крім цього, проблема виникає через наступні причини:

  • Серйозні черепно-мозкові травми;
  • Генетичні патології головного мозку;
  • Перенесені захворювання, пов’язані із запальним процесом в різних частинах мозку;
  • Наслідки захворювань вірусного або бактеріального походження;
  • Надмірне вживання антидепресантів та деяких видів антибіотиків;
  • Вживання наркотичних засобів та інших психотропних речовин.

Симптоми та діагностика на різних стадіях

Для епілепсії характерні симптоми, які часто зустрічаються при наявності інших захворювань. Це ускладнює процес постановки точного діагнозу та вибору відповідного варіанту лікування.

Найбільш частими симптоми епілепсії є наступні:

  • Клонічні та тонічні судоми;
  • Нетривале оніміння різних частин тіла;
  • Підвищене потовиділення;
  • Нудота та блювання;
  • Пришвидшене серцебиття;
  • Ефект «гусячої шкіри»;
  • Неадекватні емоційні реакції;
  • Галюцинації;
  • Короткочасна втрата свідомості.

Епілепсія в дитячому віці супроводжується не тільки перерахованими ознаками, а й безліччю інших симптомів. Найбільш часто серед них зустрічається сильний головний біль, періодичні розлади мови, нічні кошмари, лунатизм.

Для постановки точного діагнозу лікарі уважно вивчають історію хвороби пацієнта та відправляють його на різноманітні обстеження. Проведені діагностичні заходи допомагають зрозуміти загальну картину захворювання і знайти найбільш ефективні методи терапії.

Часто використовувані види обстежень:

  1. Огляд у невролога. Консультація у цього фахівця є обов’язковою для людей з підозрою на епілепсію. Лікар довго розмовляє з пацієнтом, вивчає його медичну карту і виявляє характерні ознаки захворювання. Крім цього, він проводить прості діагностичні заходи, що дозволяють визначити м’язову силу, чутливість шкіри та ступінь вираження рефлексів.
  2. Електроенцефалографія. При епілепсії цей вид інструментального обстеження є найбільш часто використовуваним. Він дозволяє оцінити електричну активність мозку в розслабленому та збудженому стані. Для досягнення останнього лікар використовує різні звукові та світлові ефекти.
  3. Магнітно-резонансна томографія. Цей вид діагностики рідко використовують для обстеження пацієнтів з епілепсією. Таке відбувається тільки в разі підозр на вроджені патології головного мозку, через які часто виникають епілептичні припадки.
  4. Реоенцефалографія. Такий вид дослідження дає можливість виміряти електричний опір тканин голови. Отримані результати допомагають лікарям виявити різні порушення кровотоку, які можуть провокувати напади епілепсії.
  5. Ангіографія судин голови. Даний варіант діагностики передбачає введення в кров спеціальної контрастної рідини. Вона швидко розподіляється по кровоносній системі і дозволяє виявити порушення припливу крові до головного мозку.
  6. Загальні аналізи крові та сечі. Ці лабораторні дослідження дають можливість оцінити загальний стан пацієнта та виявити різні захворювання, які можуть стати причиною розвитку епілепсії. Також даний вид діагностики дозволяє отримати дані про збої в роботі різних систем організму.

Перебіг хвороби та лікування

Епілепсія – це складне, але виліковне захворювання. Для усунення його симптомів лікарі, в більшості випадків, призначають пацієнтові медикаментозну терапію. Особливості її проведення та список вживаних препаратів вибирають в залежності від характеру перебігу хвороби та від індивідуальних особливостей організму хворого.

Найчастіше пацієнтам виписують відразу декілька ліків. До їх числа входять наступні:

  • Протисудомні препарати – приймаються протягом усього періоду лікування і допомагають знизити частоту появи судомних нападів;
  • Транквілізатори – допомагають пацієнту розслабитися та позбутися від надмірної тривожності;
  • Нейролептики – приймаються в невеликій кількості з метою зниження збудливості нервової системи;
  • Ноотропи – нормалізують мозковий кровообіг та допомагають поліпшити обмін речовин в головному мозку.

Якщо медикаментозна терапія не змогла усунути епілепсію, то пацієнту призначають операцію. В ході хірургічного втручання лікарі проводять резекцію ділянки мозку, в якій спостерігається підвищена збудливість. У деяких випадках хворому імплантують в мозок стимулятор блукаючого нерву, що допомагає зменшити частоту епілептичних припадків.

Профілактика захворювання

Стати епілептиком не хоче ніхто. Тому важливо дотримуватися декількох простих рекомендацій та регулярно проводити профілактичні заходи. Такий підхід знизить ризик розвитку епілепсії і зменшить ймовірність рецидивів у людей, які раніше позбавилися від цієї хвороби.

Ефективні профілактичні заходи:

  • Уникнення травм голови;
  • Своєчасне лікування захворювань інфекційної природи;
  • Дозування фізичних навантажень;
  • Відмова від шкідливих звичок;
  • Зниження ймовірності виникнення стресів та нервових розладів;
  • Ведення здорового способу життя (правильне харчування, заняття спортом, щоденні прогулянки на свіжому повітрі);
  • Повноцінний відпочинок.