Епідідіміт

Опис хвороби та її класифікація

Епідидиміт характеризується сильним запаленням яєчок, що заподіює біль в області мошонки та провокує набряки. Досвідчений уролог здатний виявити захворювання після візуального огляду, але для з’ясування причини обов’язково призначається здача аналізів. За класифікацією епідидиміт ділять на:

  1. Бактеріальний, на тлі, якого розвивається деферентит. Запалення поширюється на насіннєвий відтік та канатик. При запущеній стадії утворюється абсцес яєчка, що призводить до видалення органу. Хвороба може розвиватися внаслідок уретриту, рідше діагностується туберкульозний, сифілітичний епідидиміт.
  2. Не бактеріальний, викликається вірусними та грибковими збудниками. Зустрічається переважно у чоловіків з ослабленою імунною системою та ВІЛ-інфікованих. Також захворювання розвивається на тлі хімічного роздратування через попадання сечі у придаток. Це відбувається внаслідок підняття важких предметів та отримання травм.

У разі виявлення неприємних відчуттів в області мошонки, слід відвідати уролога та пройти дослідження і лікування, інакше це загрожує втратою органу в результаті абсцесу та інфаркту яєчка.

Можливі причини виникнення

Основною причиною розвитку захворювання вважається наявність інфекції у сечостатевій системі, включаючи уретрит та везикуліт. Найчастіше епідидиміт діагностують на тлі перенесених хвороб:

  • Тиф.
  • Грип.
  • Вітрянка.
  • Скарлатина.
  • Свинка.

Також розвиток захворювання провокується туберкульозом та травмами статевих органів. До інфекцій, що сприяють розвитку епідидиміту, відносять: уреаплазмоз, гонорею, трихомоніаз, хламідіоз. При гострому розвитку хвороби у пацієнта звужується сечовипускальний канал, розвивається аденома простати.

Ризик розвитку епідидиміту зростає після застосування катетера для сечовипускання, після проведення хірургічних операцій, стерилізації. В останніх випадках захворювання розвивається на тлі скупчення сперми, що провокує розвиток запалення яєчка.

Симптоми та діагностика на різних стадіях

Епідидиміт вражає насіннєві придатки, викликає сильне запалення в мошонці. У хворого відзначається набряк, припухлість та гіперемія. Захворювання поділяється на хронічну та гостру форми. При несвоєчасному лікуванні до епідидиміту приєднується орхіт, що ускладнює перебіг хвороби, приносячи пацієнту сильні больові відчуття.

Епідидиміт та орхіт, який розвивається на тлі першого захворювання, проявляється у вигляді таких симптомів:

  • Сильного болю в мошонці, що віддає в пах, поперек та крижі.
  • Набряклості однієї частини або цілої мошонки, все залежить, на скільки, поширилося запалення яєчка. На дотик орган горячий.
  • Сильних нападів мігрені.
  • Зниження апетиту.
  • Нудоти.
  • Сильної слабкості.
  • Температура тіла може підвищуватися до 39 градусів.
  • Ознобу.

Якщо пацієнт тривалий час не звертається до лікаря, то у нього розвивається хронічна форма епідидиміту з подальшими рецидивами. При хронічному перебігу хвороби у чоловіка температура тіла підвищена до 37 градусів постійно, а при ходьбі виникають больові відчуття в яєчках, пізніше хвороба призводить до розвитку безпліддя і ампутації органу.

Для діагностики захворювання пацієнтові призначають здачу загального аналізу крові, ультразвукову доплерографію мошонки, сканування яєчок (використовується ядерний метод), тести на наявність гонореї та хламідій, здачу аналізу на флору. Останній аналіз береться кілька разів: з початку уретри, після проведення масажу простати та взяття середньої порції. Після ретельного проведення дослідження та виявлення причини захворювання призначається лікування, яке проходить під наглядом лікаря.

Перебіг хвороби та лікування

Лікування епідидиміту з орхитом проводиться кількома методами:

  • Для початку усуваються симптоми захворювання, що полегшує перебіг епідидиміту на час лікування. Для цього пацієнтові приписують анальгетики.
  • Усувається причина виникнення захворювання. Для визначення збудника проводиться мікробіологічне дослідження.
  • Створюються максимально комфортні умови для пацієнта на час проведення лікування. Обов’язковий пастельний режим, щоб мінімізувати рух мошонки. Використовуючи спеціальну пов’язку, покращують кровообіг органу, призначають ангіопротектори, щоб попередити застійні явища.
  • Лікування супроводжують прийняттям мінеральних та грязьових ванн, призначають рефлексо – та фізіотерапію спільно з лікувальною гімнастикою.

У разі запущеної стадії захворювання епідидиміт лікують хірургічним шляхом. Показаннями до проведення операції стає необхідність розкрити абсцес, виконати насечку, ампутувати запалену частину яєчка або видалити пошкоджений орган.

Профілактика захворювання

В якості профілактичних заходів виникнення захворювання медики рекомендують:

  • Не нехтувати гігієною.
  • Вести активне інтимне життя з постійним партнером.
  • Уникати випадкових зв’язків та незахищеного сексу.
  • Вести здоровий спосіб життя. На тлі неправильного харчування робота імунітету знижується, тим самим організм стає вразливим до розвитку інфекцій та бактерій.
  • Займатися активно спортом. Фізичні вправи допомагають усунути застій крові при тривалому утриманні.
  • Щорічно проходити огляд уролога з метою виявлення прихованих статевих інфекцій та своєчасного їх лікування.
  • Уникати переохолодження, на тлі якого може розвинутися запалення придатків, що провокує розмноження патогенної флори.
  • Своєчасно проводити лікування вірусних інфекцій: ангіна, грип. Так як захворювання провокують появу вогнищ інфекцій в організмі.

Перераховані рекомендації допоможуть знизити ризик розвитку захворювання та сприяють збереженню гарної фізичної форми, що важливо для чоловічого здоров’я. Епідидиміт — захворювання серед чоловіків, яке зустрічається найчастіше у віці з 15 до 30 років або після шістдесяти. Тому дуже важливо своєчасно виявити захворювання та почати ефективне лікування.