Енцефаліт

Опис хвороби та її класифікація

Енцефалітом називають запальний процес, що виникає в тканинах головного мозку. Це захворювання швидко прогресує і без належного лікування призводить до найсерйозніших негативних наслідків, аж до смертельного результату.

Енцефаліт класифікують за причинами виникнення захворювання. За цим критерієм виділяють наступні види хвороби:

  • Інфекційний – розвивається в організмі через вплив вірусної інфекції;
  • Постінфекційний – поява запального процесу, що розвивається після перенесеного інфекційного захворювання;
  • Аутоімунний – розвивається в організмі на тлі порушень, пов’язаних з роботою імунної системи.

Класифікація по локалізації ураження:

  • Мозочковий – вражає мозочок і навколишні частини головного мозку;
  • Кірковий – запалення виникає в корі головного мозку;
  • Підкірковий – хвороба, що вражає підкіркові утворення і сусідні з ними частини мозку;
  • Стовбуровий – запальний процес, що виникає в мозковому стовбурі.

Можливі причини виникнення 

Енцефаліт – це захворювання, яке може мати різну природу. Тому існує велика кількість причин, за якими воно може розвиватися в організмі людини. Це ускладнює завдання лікарів та вимагає перед постановкою діагнозу проведення ретельного обстеження пацієнта.

Найбільш часті причини виникнення енцефаліту:

  • Укуси комах (найчастіше, кліщів та комарів);
  • Ускладнення після перенесених захворювань вірусної або бактеріальної природи (кір, краснуха, вітряна віспа, свинка тощо);
  • Ускладнення після лікування від нейроінфекцій (наприклад, грип, герпес тощо);
  • Наявність в організмі ВІЛ-інфекції;
  • Неправильне проведення вакцинації;
  • Ускладнення після перенесеного токсичного отруєння;
  • Порушення в роботі імунної системи організму.

Симптоми та діагностика на різних стадіях

Енцефаліт є одним з найбільш небезпечних захворювань, що вражають головний мозок. Тому важливо виявити його на ранній стадії і негайно почати процес лікування. Щоб визначити наявність запального процесу, необхідно при появі перших тривожних симптомів звернутися за допомогою до фахівців.

Найбільш часті симптоми енцефаліту:

  • Головні болі, супроводжувані запамороченнями;
  • Судоми;
  • Різке збільшення температури тіла;
  • Нудота та блювання;
  • Сплутаність свідомості;
  • Постійна сонливість;
  • Загальна слабкість;
  • Підвищена стомлюваність;
  • Епілептичні припадки;
  • Підвищення чутливості до світла і гучного звуку;
  • Виникнення проблем з промовою та слухом;
  • Порушення сприйняття.

Щоб точно визначити наявність енцефаліту, лікарям потрібно отримати максимально можливу кількість інформації про стан організму пацієнта. Для цього фахівці відправляють хворих на різні діагностичні заходи. Вони допоможуть всебічно обстежити людину і скласти повну картину захворювання.

Часто використовувані методи діагностики:

  1. Огляд у невролога. Перше місце, куди потрапляють пацієнти з підозрою на енцефаліт – це кабінет невролога. Спеціаліст проводить огляд хворого і шукає яскраво виражені ознаки наявності захворювання. При необхідності лікар виписує направлення на більш детальне обстеження.
  2. Електроенцефалографія. Цей метод обстеження головного мозку є одним з найбільш простих та доступних. Він дає можливість оцінити електричну активність мозку і виявити будь-які відхилення від норми.
  3. Комп’ютерна томографія. Даний вид діагностики часто використовується при обстеженні пацієнтів з підозрою на енцефаліт. Він дає можливість отримати чітке зображення необхідної частини головного мозку і вивчити всі особливості запального процесу.
  4. Магнітно-резонансна томографія. Такий метод обстеження застосовують в разі виявлення серйозних проблем зі здоров’ям. Він дозволяє детально вивчити головний мозок, з метою виявлення запального процесу і визначення стадії його розвитку.
  5. Люмбальна пункція. Цей складний вид діагностики передбачає забір спинномозкової рідини з метою її вивчення в лабораторних умовах. Для цього хворому в субарахноїдальний простір вводять спеціальну голку, за допомогою якої отримують необхідний для аналізу біоматеріал.

Перебіг хвороби та лікування

У більшості випадків енцефаліт протікає з яскраво вираженими симптомами. Хвороба швидко прогресує і погіршує стан людини. Щоб не допустити найгірших наслідків, необхідно негайно звертатися до лікаря. Найчастіше він призначає пацієнтові медикаментозну терапію, нюанси проведення якої залежать від причини виникнення захворювання та від індивідуальних особливостей організму людини.

Особливості медикаментозної терапії при різних видах енцефаліту:

  1. Інфекційний. Цей різновид захворювання є найбільш небезпечним. Щоб знизити ймовірність летального результату, пацієнтові призначають сильні противірусні препарати. У більшості випадків їх внутрішньовенно вводять в організм хворого.
  2. Постінфекційний. Такий вид енцефаліту лікують, переважно, кортикостероїдами, які сприяють зниженню запального процесу і нормалізації роботи імунної системи. Ці ліки призначають у великих дозах, які вибираються в залежності від поточного стану пацієнта.
  3. Аутоімунний. Для цього виду енцефаліту застосовують комплексну медикаментозну терапію. Вона складається з прийому кортикостероїдів, імунодепресантів та інших препаратів, які вибирають з урахуванням характеру перебігу хвороби та індивідуальних особливостей організму хворого.

Профілактика захворювання

Енцефаліт є дуже небезпечним захворюванням, яке зачіпає головний мозок людини. Тому важливо вживати всіх необхідних заходів профілактики, щоб знизити ймовірність його виникнення.

Найбільш ефективні профілактичні заходи:

  • Своєчасна вакцинація від різних захворювань, що викликають енцефаліт (кір, краснуха, паротит тощо);
  • Дотримання заходів безпеки в місцях проживання великої кількості комах, які є переносниками хвороби (комарі, кліщі тощо);
  • Своєчасне лікування будь-яких захворювань інфекційного походження;
  • Ведення здорового способу життя (правильне харчування, регулярні прогулянки на свіжому повітрі, заняття спортом тощо);
  • Відмова від шкідливих звичок.