Цистит

Опис хвороби і її класифікація

Цистит є захворюванням слизової сечового міхура. Хвороба протікає у хронічній та гострій формі. 

Цистит виникає з різних причин, але найчастіше захворюванню сприяє переохолодження. Людина сходила у похід, посиділа на холодному, викупалася у прохолодній воді. Цього достатньо для розвитку хвороби. Після виникнення запалення слизової, в процесі може приєднуватися інфекція, що посилює перебіг захворювання. В результаті пацієнт не може до кінця випорожниться, а при сечовипусканні відчуває біль, який з кожним днем посилюється. 

Також цистит з’являється в процесі травми слизової, при кишкових інфекціях, застої крові, авітамінозі та гормональному збої. Переважно на цистит страждають жінки, у чоловіків захворювання діагностується рідше.

У медицині цистит класифікують як:

  1. Первинний – проявляється як самостійна хвороба.
  2. Вторинний – виникає на тлі патологій міхура.
  3. Інфекційний – розвивається на тлі інфекції, що потрапила до сечостатевої системи.
  4. Неінфекційний – виникає в результаті впливу хімічної або токсичної речовини. Іноді проявляється на тлі алергії.

При циститі пацієнт відчуває больові відчуття при сечовипусканні. Захворювання вимагає негайного лікування.

Можливі причини виникнення

 Серед причин виникнення циститу медики виділяють:

  • Інфікування сечостатевої системи.
  • Проникнення в сечовий міхур бактерій.
  • Травми сечового міхура.
  • Переохолодження органів таза.
  • Перенесені венерологічні та гінекологічні хвороби.
  • Порушення вироблення гормонів.
  • Знижений імунітет, на тлі якого поширюється патогенна мікрофлора.
  • Особливість анатомії сечівника.
  • Наявність інфекційних вогнищ в організмі.

Слизова сечового міхура може запалитися через прийом деяких видів лікарських препаратів та навіть на тлі вірусних захворювань. 

Симптоми та діагностика на різних стадіях

Симптоми циститу різні та залежать від збудника захворювання. Серед основних ознак початку хвороби виділяють:

  • Часте сечовипускання.
  • Хворобливість внизу живота та при сечовипусканні.
  • Відчуття неповного спустошення. Після походу в туалет, людині здається, що сечовий міхур повний.
  • Спостерігається зміна сечі. Вона стає більш темною, можуть спостерігатися домішки крові.
  • У деяких випадках спостерігається підвищення температури.

Якщо своєчасно не лікувати захворювання, то це може призвести до розвитку пієлонефриту, запалення всієї слизової сечового міхура з подальшим рубцюванням, при цьому запалення захопить також м’язові тканини тазу.

Після діагностики захворювання лікар дізнається у пацієнта симптоми та потім призначає:

  • Аналіз на здачу сечі (загальний та за методом Нечипоренко).
  • УЗД органу.
  • Цистоскопія. Дослідження проводиться тільки після зняття гострого прояву захворювання.
  • Для виявлення збудника хвороби сечу здають на посів бактеріологічний.
  • Біопсія слизової сечового міхура береться при необхідності.

Жінки обов’язково повинні відвідати гінеколога, для виявлення супутніх захворювань. Буває, що цистит починається через запалення слизової матки та піхви, також може спостерігатися зворотна реакція.

Перебіг хвороби та лікування

Затягувати лікування циститу не можна інакше можуть виникнути серйозні ускладнення, які торкнуться суміжних органів, поширитися по всьому організму. При лікуванні захворювання можуть застосовуватися фіто- та фармацевтичні методи лікування. Які саме залежить від тяжкості захворювання та збудника.

Незважаючи на те, що захворювання діагностується переважно у жінок, на цистит можуть захворіти і чоловіки. В даному випадку запалення поширюється на передміхурову залозу, ускладнюючи процес сечовипускання. При занедбаності хвороби може знадобитися хірургічне втручання. Спровокувати цистит у чоловіків може заняття анальним сексом, переохолодження, хіміо- та променева терапія. Лікування проводиться антибактеріальними лікарськими препаратами, а для лікування простати застосовують протягом семи днів Ципрофлоксацин по 500 міліграм двічі на день. Лікування призначає тільки лікар за результатами проведеного дослідження.

У жінок лікування циститу відбувається інакше. Якщо слизова сечового міхура запалена, то призначається амбулаторне лікування, в разі проникнення інфекції в глибину тканин призначають стаціонар. При лікуванні циститу головною метою є знищення патогенної флори, яка призводить до сильного запального процесу слизової. Для цього призначають прийом офлоксацину, ципрофлоксацину, левофлоксацин та інших антибіотиків, спільно з антибактеріальними лікарськими препаратами.

Якщо цистит проходить без ускладнень, то пацієнтці призначають фурадонин по таблетці три рази на день протягом одного тижня. Якщо лікування не дає результатів та спостерігається підвищення температури, то хворому необхідно звернутися до лікаря для коригування лікування, додаткового обстеження.

Профілактика захворювання

Не допустити розвиток захворювання набагато простіше, ніж його лікувати. В якості профілактичних цілей медики рекомендують:

  • Виключити недосипання, переохолодження та стресові ситуації.
  • Скорегувати правильне харчування. Слід додати в раціон фрукти, овочі, відмовитися від копченої, смаженої, гострої та жирної їжі.
  • Випивати в день не менше 2,5 води, в разі якщо немає набряків.
  • Включити у раціон журавлинний сік.
  • Дотримуватися гігієни.
  • Відмовитися від обтягуючих та втягують нарядів, які порушують природний кровотік.
  • Своєчасно виявляти та лікувати будь-які запальні процеси в організмі, та при перших же ознаках захворювання записатися на прийом до уролога.
  • Для жінок відвідувати гінеколога не менше одного разу на рік.

Дотримуючись нехитрих рекомендацій можна знизити ризики розвитку циститу та попередити можливі ускладнення у разі захворювання.