Безпліддя

Опис хвороби та її класифікація

Безпліддя буває як чоловічим, так і жіночим. Якщо сексуально активній парі не вдається зачати дитину більше, ніж рік, то це може сигналізувати про репродуктивну дисфункцію одного із партнерів і стати причиною для звернення до лікаря для перевірки здоров’я і виключення або підтвердження діагнозу «безпліддя».

Частіше за все, безпліддя виявляється саме у жінок. Поділяють жіноче безпліддя на два види:

  • Первинне;
  • Вторинне

Первинне безпліддя – це стан, коли у жінки репродуктивного віку, що живе активним статевим життям та не використовує будь-які методи контрацепції, не відмічалося жодної вагітності. Причиною цьому може бути генетичні відхилення, патологічна будова та порушення функцій органів малого таза, хромосомні аномалії або відсутність маткових труб чи самої матки, яка була видалена внаслідок хірургічного втручання.

Вторинне безпліддя – це стан, при якому жінка, яка вже мала в анамнезі хоча б одну вагітність і вона закінчилась успішними пологами або викиднем чи мертвонародженою дитиною, не може завагітніти повторно більше ніж рік. Частіше за все це може бути викликано порушеннями ендокринної системи, соматичних патологій, шкідливим впливом навколишнього середовища. 

Як первинне, так і вторинне безпліддя може бути обумовлено різними чинниками:

  • Ендокринні порушення;
  • Запальні процеси;
  • Ендометріоз;
  • Аномалії будови матки;
  • Пухлини;
  • Кісти;
  • Аборти

Щоб визначити які самі чинники впливають на неможливість жінки завагітніти, необхідно провести комплексну діагностику та ряд аналізів, що дасть повну інформацію про стан репродуктивної системи жінки та допоможе спеціалісту визначити правильну тактику лікування.

Можливі причини виникнення

До причин виникнення відносять ендокринну дисфункцію, коли гормональний фон порушується, що призводить до збою нормального менструального циклу, внаслідок чого спостерігається ановуляція (відсутність овуляції), під час якої яйцеклітина не дозріває або ж дозрівши не виходить із фолікула.

Також до ендокринних порушень можна віднести гіперфункцію (висока виробка гормонів) або гіпофункція (занижена виробка гормонів) щитоподібної залози, внаслідок чого відбувається пригнічення функцій яєчників, і, як наслідок, неспроможність завагітніти.

Також до ендокринного фактора можна віднести наступні захворювання:

  • Цукровий діабет;
  • Гіперпролактинемія;
  • Полікістоз яєчників;
  • Пухлини у гіпоталамо-гіпофізарній частині головного мозку;
  • Зайва вага;
  • Гіперкортицизм;
  • Гіперандрогенія;
  • Травми головного мозку

Всі вище зазначені хвороби значно знижують можливість завагітніти або зовсім її виключають. 

Процес запалення в матці, її придатках  або шийці матки негативно впливають на зачаття та можуть стати причиною безпліддя, оскільки будь-які запальні процеси не дозволяють ембріону закріпитися. Також сюди можна віднести інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ): хламідіоз, гонорея, сифіліс, трихомоніаз та інші.

Зустрічаються також випадки вроджених аномалій будови матки, які можуть значно впливати на планування вагітності. До них відносять:

  • Сідловина;
  • Дворога;
  • Перегородка у піхві;
  • Непрохідність маткових труб

Також до причин, що призводять до безпліддя можна віднести: ендометріоз, пухлини та кісти, травми статевих органів, аборти в анамнезі, ожиріння та шкідливі звички.

Більшість з цих причин можна виправити або уникнути, тому вчасне реагування на проблеми та лікування може позбавити вас від можливих наслідків, одним з яких являється безпліддя.

Симптоми та діагностика на різних стадіях

Головним симптомом безпліддя та приводом для звернення до спеціаліста є неможливість пари зачати дитину більше ніж один рік. Однак, не завжди планування вагітності більше року свідчить про наявність проблем. Спеціалісти, зазвичай, називають це «тимчасовою неможливістю зачаття». Завдяки сучасним методам діагностики можна визначити, які саме фактори впливають на репродуктивність і частіше за все, цю проблему можна успішно вирішити.

Якщо планування вагітності протягом року не принесло позитивних результатів, необхідно звернутися до спеціаліста обом партнерам, адже проблема не завжди буває у жінок. Як згадувалося раніше, безпліддя буває і жіночим, і чоловічим. 

Спеціаліст призначає комплексну діагностику. В першу чергу це аналіз крові на гормони, аналізи на інфекції та УЗД органів малого таза (ОМТ). Жіноча діагностика дещо відрізняється від чоловічої. Для жінок призначається:

  • Гінекологічний огляд (в більшості випадків під наглядом УЗД);
  • Гістеросальпінгографія – метод, що визначає прохідність маткових труб;
  • Гістероскопія – обстеження, що допомагає виявити будь-які відхилення в порожнині матки;
  • Аналіз крові на гормони

До додаткових методів відносяться також: лапароскопія (для більш чіткого обстеження ОМТ, та при виявлені причин, що можуть викликати безпліддя, їх виправити) та ультразвуковий моніторінг дозрівання фолікула. Також лікар може рекомендувати вимірювати базальну температури протягом 3 менструальних циклів для визначення овуляції.

Основним чоловічим методом діагностики є спермограма. Вона дозволяє визначити концентрацію здорових та пошкоджених сперматозоїдів, їх якість, швидкість, життєздатність, а також приділяється увага об’єму еякулята, його колір, запах та консистенція.  

(продовження нижче)

Перебіг хвороби та лікування

Якщо спроби завагітніти протягом року були не вдалими, фахівець в першу чергу направить обох партнерів на обстеження. Після визначення причин безпліддя, які можуть бути відносним та абсолютним, він визначає тактику лікування. Зазначимо, що абсолютне безпліддя не лікується. До нього відносять:

  • Відсутність матки або маткових труб, як наслідок хірургічного втручання;
  • Хірургічне видалення статевих залоз;
  • Травматичні пошкодження;
  • Вроджені аномалії розвитку ОМТ

Відносне безпліддя має приємні прогнози та у більшості випадків є виліковним. Чоловіче безпліддя лікується:

  • Медикаментозно;
  • Хірургічно;
  • Допоміжними репродуктивними технологіями (ДРТ)

Лікування жіночого безпліддя залежить від причин, які були виявлені під час діагностики:

  • Медикаментами: гормональні (якщо безпліддя ендокринне), антибіотикотерапія (при інфекціях), кортикостероїди та антигістаміні препарати (при імуннологічному безплідді);
  • Хірургічно (лапароскопія, гістероскопія);
  • Допоміжні методи (ЕКО, ІКСІ, сурогатне материнство, донорство ооцитів тощо)

Всі ці методи визначає виключно лікар за результатами діагностики.

Профілактика захворювання

Щоб у майбутньому уникнути проблем із зачаттям, притримуйтесь рекомендацій:

  • Ведіть активний спосіб життя;
  • Харчуйтесь правильно та збалансовано. 
  • Відмовтеся від паління, алкоголю та наркотиків;
  • Пийте до 2 літрів води на день;
  • Користуйтеся контрацепцією для запобігання ІПСШ та абортів