Аноргазмія

Опис хвороби та її класифікація

Аноргазмією називають розлад сексуальної функції, при якому людина нездатна отримувати оргазм під час здійснення статевого акту. Найбільш часто це захворювання зустрічається у жінок. Однак в деяких випадках воно може розвиватися і у представників сильної статі (найчастіше у віці старше 35 років).

Класифікація аноргазмії:

  1. Ситуаційна. Для цього виду захворювання характерним є досягнення оргазму тільки в разі виконання певних умов. Такий різновид аноргазмії є найбільш поширеним у жінок різного віку.
  2. Коітальна. При наявності даного виду патології оргазм досягається не в результаті здійснення статевого акту, а за допомогою будь-яких інших способів (наприклад, електростимуляції).
  3. Німфоманічна. Пацієнти з таким видом аноргазмії відчувають підвищене збудження без настання оргазму. При цьому зберігається статевий потяг і бажання здійснення статевого акту.
  4. Спорадична. Цей вид аноргазмії характеризується періодичною відсутністю оргазму під час здійснення статевого акту. При цьому частота виникнення таких сексуальних розладів може бути довільною і залежною від різних факторів.

Можливі причини виникнення 

Аноргазмія може виникати в результаті різноманітних чинників психічного або фізичного походження. Крім цього, зустрічаються ситуації, при яких даний вид сексуального розладу викликаний спадковою схильністю до захворювання. Серед інших причин виникнення аноргазмії виділяють наступні:

  • Серйозне захворювання органів статевої системи;
  • Важка хвороба інфекційної природи;
  • Регулярне застосування антидепресантів, контрацептивів та інших подібних препаратів;
  • Надмірне вживання алкоголю;
  • Прийом наркотиків та інших психотропних речовин;
  • Сексуальна безграмотність статевих партнерів.

Симптоми та діагностика на різних стадіях

Аноргазмія зустрічається досить часто. Вона характеризується яскраво вираженими симптомами, при яких відсутній оргазм під час здійснення статевого акту. Також ознаками захворювання вважають дискомфорт одного з партнерів під час сексу або повну байдужість до статевого акту.

Для постановки діагнозу «Аноргазмія» лікарю необхідно отримати дані про стан організму пацієнта. Для цього фахівець призначає йому стандартні діагностичні процедури та виписує направлення до вузькопрофільних лікарів.

Найбільш часто використовуються наступні способи обстеження пацієнтів з аноргазмією:

  1. Огляд у сексолога. Найпростішим методом діагностики є консультація у сексолога. До цього фахівця слід звертатися спільно зі статевим партнером. Тільки в цьому випадку лікар зможе визначити причину виникнення захворювання та підібрати найбільш ефективний варіант терапії.
  2. Фізикальне обстеження. Воно являє собою комплекс спеціальних медичних маніпуляцій, які допомагають визначити причину розвитку аноргазмії. Отримані результати допоможуть лікареві поставити діагноз та знайти шляхи вирішення існуючої проблеми.
  3. Дослідження гормонального фону. Воно являє собою діагностику, що дозволяє визначити причини гормональних збоїв, через які часто виникає аноргазмія. Такий метод обстеження передбачає лабораторне вивчення крові пацієнта. З його допомогою вдасться виявити нестачу або надлишок в організмі певних гормонів та вибрати спосіб корекції гормонального фону.
  4. Діагностика супутніх захворювань. Такий комплекс обстежень пацієнтові призначають тільки з тому випадку, якщо відсутність оргазму стало наслідком якого-небудь інфекційного захворювання. В процесі діагностики лікарі вивчають біоматеріал пацієнта та виявляють сліди супутніх аноргазмії проблем зі здоров’ям.

Перебіг хвороби та лікування

Аноргазмія часто супроводжується різними проблеми в області гінекології або андрології. Тому, в більшості випадків, її лікування зводиться до усунення проблем зі здоров’ям статевої системи пацієнта. Також відсутність оргазму стає причиною різноманітних психологічних розладів.

Методи лікування аноргазмії:

  1. Медикаментозна терапія. Цей спосіб усунення проблеми передбачає застосування одного або декількох спеціальних ліків. Вони підбираються залежно від причини виникнення захворювання та від особливостей організму пацієнта. Найчастіше лікарі виписують гормональні засоби, антидепресанти та транквілізатори. Як доповнення до медикаментозної терапії застосовують різні вітаміни.
  2. Немедикаментозна терапія. Такий варіант лікування аноргазмії передбачає використання спеціальних психологічних прийомів. Вони допоможуть зняти почуття тривожності і побороти страх перед вчиненням статевого акту. Також до немедикаментозним методам відносять різні фізіотерапевтичні процедури, що проводяться з метою підвищення статевого потягу і вивчення реакцій організму на дії статевого партнера.

Профілактика захворювання

Аноргазмія – це неприємна проблема, якій легше запобігти, ніж потім її лікувати. Тому лікарі рекомендують уважно ставитися до здоров’я свого організму і моментально реагувати на будь-які зміни в ньому. Також слід регулярно проводити профілактичні заходи, які допоможуть уникнути різних сексуальних розладів.

Найбільш ефективні заходи профілактики аноргазмії:

  • Своєчасне лікування проблем з органами статевої системи;
  • Максимально швидке позбавлення від захворювань сечостатевої системи, здатних викликати різноманітні сексуальні розлади;
  • Регулярне відвідування гінеколога або андролога;
  • Усунення нервових розладів та постійних перевтоми;
  • Ведення здорового способу життя (прогулянки на свіжому повітрі, правильне харчування, заняття спортом тощо);
  • Відмова від сигарет, алкоголю, наркотиків, психотропних речовин.