Абсцес

Опис хвороби та її класифікація

Абсцесом називають запальний процес тканин з гнійним утворенням. Він може розвиватися в кістках, м’язах, органах та підшкірній жировій клітковині. У більшості випадків захворювання супроводжується стандартними симптомами запалення і вимагає максимально швидкого лікування.

Класифікація абсцесів:

  • Доброякісний – характеризується виділенням густого гною, що містить невелику кількість шкідливих мікроорганізмів;
  • Злоякісний – призводить до утворення гною з підвищеною концентрацією бактерій;
  • Холодний – скупчення гною, при якому не спостерігаються ознаки запальної реакції;
  • Гарячий – форма абсцесу, яка швидко розвивається та характеризується яскраво вираженими симптомами запального процесу;
  • Поверхневий – запалення, що розвивається в підшкірній клітковині;
  • Глибокий – абсцес, що виникає в глибоких шарах епідермісу;
  • Натічний – захворювання, для якого характерним є утворення гнійного скупчення не зовні, а всередині шкіри;
  • Метаболічний – абсцес, що виникає в результаті занесення потоком крові бактерій або гною.

Можливі причини виникнення 

Абсцес розвивається через вплив на організм збудників. Ними є стафілококи і деякі інші шкідливі мікроорганізми. Діяльність цих бактерій призводить до активації захисних систем організму. В результаті на місці запалення утворюється капсула з гноєм, яка допомагає запобігти поширенню зараження на інші частини тіла.

Основні причини розвитку абсцесу:

  • Закупорка отворів потових і сальних залоз;
  • Попадання бактерій в різні шари епідермісу через пошкодження шкіри;
  • Наявність в організмі джерела іншого гнійного запалення;
  • Нагноєння внутрішньоорганного та підшкірного крововиливу;
  • Багаторазове введення лікарських препаратів в одне і те ж місце на шкірі.

Симптоми та діагностика на різних стадіях

Абсцес є небезпечним захворюванням, яке без належного лікування призводить до безлічі негативних наслідків для організму. Щоб уникнути цього, потрібно своєчасно почати лікування. Для цього слід записатися на прийом до лікаря при появі перших симптомів розвитку запального процесу.

Найбільш часто зустрічаються наступні симптоми:

  • Підвищення температури тіла до небезпечних значень (більш 40°C);
  • Зниження апетиту;
  • Головний біль та запаморочення;
  • Загальна слабкість організму;
  • Поява підшкірних капсул з гноєм;
  • Почервоніння та набряклість місця локалізації запалення;
  • Больові відчуття в місці утворення гнійних капсул.

Наявності одного або декількох симптомів може не вистачити для того, щоб поставити точний діагноз. У цих випадках лікарі виписують пацієнтам направлення на обстеження.

Найбільш популярні методи діагностики:

  1. Аналіз крові (біохімічний). Це лабораторне дослідження допомагає лікарям виявити в організмі запальний процес. На його наявність вкаже підвищене значення швидкості осідання еритроцитів та концентрації лейкоцитів.
  2. Рентгенографія. Цей метод діагностики використовують для визначення гнійних скупчень в кістках, легенях та інших, непомітних при зовнішньому огляді, частин організму. За допомогою рентгенівського випромінювання отримують зображення проблемного місця, завдяки якому визначають вид абсцесу та стадію його розвитку.
  3. УЗД. Для виявлення гнійних скупчень в печінці і черевній порожнині використовують ультразвуковий метод діагностики. Він є простим і безпечним для здоров’я. При цьому такий варіант обстеження пацієнта дає можливість отримати якісне зображення проблемного органу.
  4. Енцефалографія. Такий метод діагностики застосовують для дослідження головного мозку на предмет наявності скупчень гною. Обстеження проводять за допомогою різних медичних пристроїв, які вибирають в залежності від типу призначеного пацієнтові дослідження.
  5. Пункція абсцесу. Цей вид дослідження застосовують з метою визначення збудника захворювання. Отримані в результаті проведення пункції результати допомагають встановити вид бактерій, їх концентрацію та чутливість до різних антибактеріальних ліків.
  6. Комп’ютерна томографія. Цей спосіб обстеження пацієнта застосують тільки в тих випадках, коли жоден з перерахованих методів не дозволив точно визначити факт наявності або відсутності запального процесу. Найчастіше процедуру проводять для вивчення стану легень, головного мозку, печінки, суглобів, кісток.

(продовження нижче)

Перебіг хвороби та лікування

У занедбаному вигляді абсцес досить складно лікувати. Тому важливо виявити захворювання на ранній стадії і вжити всіх необхідних заходів щодо усунення запального процесу.

Найбільш ефективні методи лікування абсцесу:

  1. Місцеве лікування. Такий варіант усунення абсцесу можливий тільки на початкових етапах його розвитку. Лікування відбувається комплексно. Пацієнтам призначають ряд гігієнічних та лікувальних заходів, які допоможуть усунути запалення і знизити больові відчуття в ділянці ураження. Під час терапії лікарі використовують різні антисептичні засоби. У деяких випадках хворим виписують антибіотики та протизапальні препарати. При наявності сильних больових відчуття також застосовують легкі болезаспокійливі ліки.
  2. Хірургічне лікування. Цей метод використовують в тих випадках, коли місцеве лікування не дасть можливості усунути проблему. Він передбачає проведення операції з використанням місцевої анестезії. В ході хірургічного втручання лікарі акуратно розкривають гнійник, видаляють з нього весь гній та ретельно промивають утворену рану. Потім в неї вставляють дренаж і закривають проблемне місце стерильною пов’язкою.

Профілактика захворювання

Абсцес важко лікувати, тому потрібно намагатися не допускати його розвитку. Для цього необхідно регулярно проводити прості профілактичні заходи. Вони знизять ймовірність виникнення хвороби і допоможуть уникнути рецидивів людям, які раніше вилікувалися від абсцесу.

Найбільш ефективні профілактичні заходи:

  • Дотримання правил гігієни шкіри;
  • Максимально швидка дезінфекція будь-яких ран і пошкоджень епідермісу;
  • Своєчасне лікування будь-яких гнійних процесів;
  • Проведення заходів, спрямованих на зміцнення імунітету;
  • Проведення будь-яких хірургічних процедур із застосуванням якісних антисептичних препаратів.