Хламідіоз

За останні роки проблема хламідійної  інфекція стала актуальнішою в різних відділах медицини. З нею пов’язують захворювання сечостатевої системи,очей,суглобів,респіраторні прояви і ряд системних проявів. Лікування дуже важливе так як по багаточисленним клінічним дослідженням встановлено,що хламідійна інфекція може викликати безпліддя,знижувати шанси завагітніти,ускладнювати вагітність і призводити до захворювань новонароджених і дітей ранього віку.Серед інфекцій,що передаються статевим шляхом хламідіоз зустрічається найчастіше. Розповсюдженість хламідійної інфекції в 4-6 разів частіша ніж в гонореї і сифілісу.

Етіологія

Збудник Chlamydia trahomatis, вражає циліндричний епітелій уретри,шийки матки,прямої кишки,кон’юктиви,очі,носоглотку.

Шляхи зараження

-статевий

-від матері до дитини

-контактно-побутовий

Клінічні прояви

Зустрічається в однаковому співвідношені як у чоловіків так і у жінок. У чоловіків переважають малосимптомний і латентний прояви. Найчастіша локалізація у чоловіків уретра або сечовидільний канал. Найхарактерніше буде запалення отвору уретри,припухлість,болючість при сечовипускані,свербіж, мізерні виділення.При латентній формі клінічних проявів і виділень може не бути,але чоловік є носієм збудника,що дає змогу заразитись контакним шляхом. Як і у чоловіків найчастіше вражається уретра,але також може вражатись і шийка матки. Для жінок характерним  буде біль при сечовипускані,біль внизу живота,свербіж,незначні слизисто-гнійні виділення. Хламідійна інфекція може підніматись і вражати інші структури сечосиатевої системи,а може вражати вражати інші органи. Тому ускладнення як у чоловіків так і у жінок діляться на генітальні та екстрагенітальні. До генітальних відносять:

-орхіт

-простатит

-сальпінгіт

-ендометрит

-безпліддя

-порушення зачаття і виношування

-ускладнення вагітності

-захворювання новонароджених і дітей ранього віку.

Екстрагенітальні:

-кон’юктивіт

-артрит

-фарингіт

-проктит

Діагностика

-лабораторна діагностика мазків-відбитків з слизових уретри,кон’юктиви,задньої стінки глотки.

-Імуноморфологічні методи ПІФ і ІФА

-Культаральний метод з виділенням збудника на поживному середовищі

-ПЛР дослідження сечі і виділень з піхви

-Серологічні методи з наростанняи титру антитіл в крові.

Лікування

Етіотропне направлене на сам збудник. Застосування антибіотиків тетрацикліну,макролідів,фторхінолонів.

Місцеве лікування

Застосовують при хронічній формі у вигляді вагінальних свічок і таблеток,інстиляцій уретри розчином 1-2% протарголом чи коларголом.

При хронічній формі застосування фізіотерапевтичних методів: СМХ,УВЧ,індуктотермію,фонофорез з гідрокортизоном.

Профілактика

-санітарно-просвітницька робота з населенням

-Дотримання правил особистої гігієни

-Бар’єрна контрацепція

-Своєчасне виявлення і лікування

-одночасне лікувааня партнерів