ХАРАКТЕР КРОВОПЛИНУ В СПІРАЛЬНИХ АРТЕРІЯХ В ДИНАМІЦІ ГЕСТАЦІЇ
Результати дослідження показали, що формування внутрішньоутробного страждання закладається в ранні терміни гестації. У зв’язку з цим важливим є неінвазивне дослідження ендометрію в період імплантації бластоцисти. Провідну роль в патогенезі ПД відіграють порушення матковоплацентарного кровообігу. Патологічні зміни в спіральних артеріях відіграють первинну роль в патогенезі розвитку ПД, проявляються відсутністю або неповними гестаційними змінами, які призводять до звуження їх просвіту. Сповільнення кровотоку в спіральних артеріях і міжворсинчастому просторі призводить до зниження газообміну між кров’ю матері та плода і лежить в основі СЗРП.
Мета дослідження. Визначити у жінок з ПД стан кровотоку в спіральних артеріях в динаміці вагітності, на підставі чого розробити нові діагностичні та прогностичні критерії стану плода та новонародженого.

Матеріали і методи дослідження. Основну групу нашого дослідження склали вагітні в терміни від 5 до 12 тижнів вагітності з низьким розташуванням хоріону. Контрольну групу склали вагітні тих самих термінів гестації з нормальним розташуванням хоріону. Дослідження проводилися в 5-8 та 9-12 тижнів вагітності. Основними методами нашого дослідження були ультразвуковий та доплерометричний.
За допомогою доплерометричних досліджень були отримані спектри кривих швидкостей кровоплину в правій і лівій МА, СА, які доставляють кров безпосередньо до ворсинчастого хоріону. Аналізуючи швидкості кровотоку в МА, ми бачимо, що в правій МА пульсова систолічна швидкість та пікова швидкість в основній групі була достовірно нижчою порівняно з групою контролю (р˂0,05), відповідно: 49,1±2,1 см/с; 18,9±1,3 см/с. В лівій же МА при низькій плацентації відмічається достовірне підвищення показників судинного опору (ІР – 1,2±0,08, ПІ – 1,8±0,18), а також достовірне зниження швидкостей кровотоку (СДШ – 5,3±0,6 см/с) у порівнянні з вагітними з нормальним розташуванням хоріону. Можливо, це потрібно розцінити як неблагоприємну прогностичну ознаку у зв’язку із зменшенням надходження крові в СА і далі, в міжворсинчастий простір. В СА всі індекси резистентності (СДС – 3,9±0,3, ІР -3,0±0,3, ПІ – 1,1±0,08) у вагітних з низьким розміщенням хоріону в 5-8 тижнів вагітності були вищі у порівнянні з контролем – СДС – 3,0±0,3, ІР – 0,58±0,03, ПІ – 1,1±0,08, а швидкості кровоплину – нижчі порівняно із групою контролю (р˂0,05). При оцінці показників доплерометрії в СА при дослідженні в 9-12 тижнів вагітності в основній групі відмічені високі показники периферичного опору, що відповідно склали СДС – 3,1±0,4; ІР 0,64±0,05; ПІ -1,1±0,11 у порівнянні з контролем (р˃0,05). Зниження швидкостей кровоплину найбільш суттєві у СА у 9-12 тижнів гестації, що проявляється достовірним зниженням ПСШ – 48,2±1,7 см/с, КДШ – 25,4±1,4 см/с, СДШ – 24,2±1,4 см/с, у вагітних із низьким розміщенням хоріону порівняно із контрольною групою, (р˃0,05).
В СА показники судинного опору в основній та контрольній групах більш низькі порівняно з МА. Подібні зміни вказаних показників вказують на недостатню ефективність першої хвилі інвазії трофобласта, неповноцінну гестаційну трансформацію ендометріальних сегментів СА, що слід розглядати як ранню несприятливу прогностичну ознаку виникнення ПД у жінок із низьким розташуванням хоріону.
Маринчина І.М.
ВДНЗУ «Буковинський Державний Медичний Університет»,
кафедра акушерства, гінекології та перинатології
ХАРАКТЕР КРОВОПЛИНУ В СПІРАЛЬНИХ АРТЕРІЯХ
В ДИНАМІЦІ ГЕСТАЦІЇ




