Фізіотерапевт

Фізіотерапевт
icon Лікар першої категорії
13
років досвіду
Масаж
Підбір схеми лікування
після інфаркту міокарда
після порушень мозкового кровоообігу
...
Онлайн-консультація
500 грн/прийом
Записатися
рефлексотерапевт
Реабілітолог
...
icon Лікар Вищої категорії
25
років досвіду
Діагностика
Консультування
Лікування дітей
Медичний Супровід
...
Онлайн-консультація
150 грн/прийом
Записатися

Хто такий фізіотерапевт?

Фізіотерапія — це підтримуючі лікувальні процедури, що ефективно відновлюють функції організму після травм, важких хвороб, операційних втручань. Фізіотерапевт — спеціаліст з медичною освітою, що використовує для терапії природні та штучні фізичні фактори: температуру, магнітні поля, лазер, ультразвук, різні типи масажу, фізичні вправи та навантаження з метою відновити рухову активність пацієнта.

У компетенції фізіотерапевта:

  • консультування пацієнтів різного віку з уже діагностованими ускладненнями,
  • оцінка стану опорно-рухового апарату,
  • складання індивідуальної програми терапії;
  • контроль виконання програми;
  • ведення медичної документації.

Фізіотерапія не розглядається як окремий вид лікування. Призначають фізіотерапевтичні процедури в поєднанні з медикаментозною терапією: вони сприяють швидшій реабілітації, вкорочують строки прийому ліків. Фізіотерапевт не займається діагностикою, але лікар має повноваження оцінювати складність клінічної картини, робити висновки щодо ефективності поточного лікування, робити прогнози відносно динаміки. Фізіотерапевт працює в тісному контакті з іншими лікарями — неврологом, хірургом, педіатром, гінекологом, пульмонологом та іншими спеціалістами.

Умовно спеціалістів розподіляють на фізіотерапевтів-лікувальників та фізіотерапевтів-реабілітологів. Також існує розподіл на вузькі напрямки:

  • фізіотерапія в травматології;
  • фізіотерапія скелетно-м’язової системи;
  • неврологічна фізіотерапія;
  • фізіотерапія внутрішніх органів;
  • хірургічна фізіотерапія;
  • геріатрична фізіотерапія.

Коли потрібно звертатися до фізіотерапевта?

До фізіотерапевта пацієнти потрапляють вже з поставленим діагнозом, в процесі лікування чи реабілітації. Направити до лікаря може будь-який спеціаліст у вападках:

  • перенесені травми голови, спини та ускладнення після них;
  • патології нервової системи;
  • хвороби дихальної системи;
  • травми та хвороби кісток, суглобів, м’язів;
  • сердечно-судинні захворювання;
  • оперативні втручання .

На необхідність доповнити основний курс лікування фізіотерапевтичними процедурами вказують такі симптоми:

  • скованість рухів;
  • порушення осанки;
  • хронічні болі у кістках, м’яких тканинах;
  • набряки, що не залежать від зовнішніх факторів;
  • швидка втомлюваність, низька витримка;
  • слабкість у кінцівках.

У поєднанні з медикаментозним лікуванням фізіотерапія дає відмінні результати:

  • зменшення або повна відсутність болю;
  • зменшення набряків за рахунок активації лімфотоку;
  • регенерація тканин завдяки прискоренню кровотока;
  • стимуляція метаболізму та імунітету;
  • підвищення компенсаторних можливостей організму;
  • нормалізація функцій органів та систем.

Фізіотерапія надає міостимулючий, міорелаксуючий ефект, вкорочує реабілітаційних строк.

Спостереження у фізіотерапевта необхідне дітям та підліткам: своєчасно виявлення порушення постави і рухів дозволяє виправити патологію у ранньому віці та уникнути ускладнень.

Нерідко до фізіотерапевта направляють вагітних жінок: підібрані програми терапії сприяють гармонійному розвитку плоду та запобігають ускладненням під час вагітності та пологів.

Цільовою аудиторію фізіотерапевтів являються спортсмени та активні люди, що дбають про своє фізичне та емоційне здоров’я.

Що лікує фізіотерапевт?

Спеціалісти розглядають фізіотерапію як допоміжний засіб лікування при ряді захворювань:

  • периферична нервова система — неврит, грижі, невралгія, остеохондроз;
  • опорно-руховий апарат — артроз, артрит, пяточна шпора;
  • гінекологія та урологія — запальні процеси, операції;
  • ЛОР-патології — хвороби горла, вух, носа;
  • органи зору;
  • внутрішні органи — артеріальна гіпертензія, гастрит, язва, бронхіт, транхеіт.

Доведена висока ефективність фізіотерапії в період реабілітації після професійних, побутових та спортивних травм, після операцій та складних захворювань. Найбільш поширені методики, що практикуються фізіотерапевтом:

  • ЛФК — лікувальна фізкультура ефективна при будь-яких обмеженнях рухливості, якщо немає протипоказань. Також ЛФК потрібна для підтримки всього організму, активації обмінних процесів, підвищення захисних сил.
  • Лікувальний масаж — комплекс механічних маніпуляцій, що допомагають відновити опорно-рухливий апарат, нервову систему, а також використовується для ортопедичної корекції та для профілактики пролежнів у пацієнтів з обмеженими можливостями.
  • Вакуумний масаж — така процедура має виражений лімфодренажний ефект. Він сприяє відтоку лімфи, зменшення набряків. Приємний бонус такої процедури — укріплення імунітету, виведення токсинів, покращення метаболізму. Вакуумний масаж призначають при варикозі, набряках будь-якої етіології, а також  у важкий посттравматичний період.
  • Магнітотерапія — вплив на тканини низкочастотним струмом.
  • Дарсонвалізація — вплив на організм високочастотним струмом.
  • Фонофорез — терапія ультразвуком, дозволяє лікам швидше засвоюватися, посилює їх дію.
  • Електрофорез лікарських препаратів — терапія з використанням високочастотного струму, що дозволяє локалізовано впливати на місце патологій.
  • Діадіномометрія — знеболююча процедура з допомогою токів Бернара.
  • Пресотерапія — процедура діє на організм як масаж, але без механічного впливу. Активує лімфу, виводить рідину, зменшує набряки та больові відчуття.
  • КУФ-терапія — лікування короткохвильовим випромінюванням. Ефективна ця процедура при запальних хворобах верхніх дихальних шляхів, при запаленнях шкіри, довго незаживаючих ранах, пролежнях.

Фізіотерапія, як допоміжний метод лікування, визнаний лікарями всіх напрямків, оскільки має масу переваг:

  • пролонгований ефект;
  • сумісність з ліками та іншими процедурами;
  • знижує побічний вплив медикаментів;
  • активує обмінні та регенеративні процеси.

Які обстеження може призначити {спеціалізація лікаря}?

Фізіотерапевт не займається діагностуванням: в кабінет спеціаліста пацієнти потрапляють вже з встановленим діагнозом та під час лікування. Отже лікар дуже рідко призначає діагностику і лише у випадках, коли  необхідно виявити протипоказання, оцінити роботу органу чи системи, відстежити динаміку терапії.

Фізіотерапевт може призначити такі додаткові діагностичні маніпуляції:

  • лабораторні аналізи — крові, сечі, калу, гормонів;
  • інструментальна діагностика — УЗД, МРТ, КТ.

При призначенні діагностики лікар керується загальним станом пацієнта, особливостями клінічної картини, індивідуальними особливостями пацієнта.

Консультація у фізіотерапевта: що в неї входить?

На першому прийомі фізіотерапевт знайомиться з пацієнтом та історією його хвороби. Він не збирає анамнез, оскільки клінічна картина вже визначена іншим лікарем, але оцінює функціональний та фізичний стан людини, аналізує взаємозв’язок цих критеріїв з повсякденною діяльністю, роботою, фізичними навантаженнями.

Для визначення фізичного стану та оцінки функціональних можливостей пацієнта фізіотерапевт застосовує класичні методи та проводить аналіз:

  • ходи, постави;
  • моторики і її контроля;
  • обсягу і якості рухів у різних умовах, після легких навантажень;
  • відчуття і свідомості тіла

Фізіотерапевт оцінює м’язові функції (сила, витривалість), проводить тести на рівновагу та координацію рухів, тонус м’язів, розтяжність зв’язок, рухливість суглобів. Обов’язково проводить тести сердечно-судинної системи, оцінюючи її реакцію на різноманітні навантаження.

Після тестування фізіотерапевт робить висновки, ставить цілі, підбираючи оптимальну программу для пацієнта. Нерідко до схеми притягують рідних, що допомагає домогтися кращих результатів.

Як підготуватися до обстеження у фізіотерапевта?

Спеціально готуватися до прийому фізіотерапевта не треба. Достатньо зібрати всю медичну документацію, яка стане основою для терапевтичної програми.

Якщо у Вас є протипоказання до фізіотерапевтичних процедур, необхідно заздалегідь розповісти про це лікарю. Найбільш поширені:

  • важкий стан;
  • загострення хронічних хвороб;
  • висока температура тіла, лихоманка;
  • дезадаптація організму;
  • інтоксикація;
  • гострі психози;
  • онкологія.

Також необхідно попередити лікаря про ранню вагітність: це не є протипоказанням але вплине на терапевтичну программу.