Хто такий гастроентеролог?
Гастроентерологом називають лікаря, який діагностує, лікує і проводить профілактику захворювання органів травної системи. Крім цього, фахівець займається проблемами засвоєння поживних речовин, що надходять в організм людини з різними продуктами.
Напрямки діяльності гастроентерологів:
- Проктологія. Лікарі, що працюють в цій галузі, вивчають будову, функції, хвороби заднього проходу і прямої кишки. Також вони розробляють ефективні методи лікування і профілактики виникаючих захворювань.
- Колопроктологія. Фахівці цього профілю займаються проблемами діагностики, лікування і профілактики захворювань товстої кишки.
- Гепатологія. У цьому напрямку працюють лікарі, які проводять діагностику та лікують захворювання печінки, жовчних шляхів, жовчного міхура.
- Панкреатологія. Фахівці з цієї області гастроентерології вивчають підшлункову залозу, її хвороби і розробляють ефективні методи терапії виникаючих проблем.
До окремої категорії відносять дитячих гастроентерологів. Ці фахівці діагностують і лікують будь-які захворювання ШГТ (шлунково-кишкового тракту), що виникають у пацієнтів віком до 18 років. Крім цього, існують онкологи-гастроентерологи, що допомагають лікувати доброякісні та злоякісні новоутворення в органах системи травлення.
Коли потрібно звертатися до гастроентеролога?
Гастроентерологи – це лікарі вузького профілю. У більшості випадків до них пацієнтів направляють терапевти або педіатри. Таке відбувається в разі виявлення фахівцем одного або декількох симптомів захворювань ШКТ. Також візит до фахівця може носити профілактичний характер.
Основні симптоми:
- Гіркота в ротовій порожнині;
- Незвичайний запах з рота;
- Печія після кожного прийому їжі;
- Часта нудота і блювота;
- Регулярні розлади шлунку (діарея, запор);
- Больові відчуття у шлунку, кишківнику і підребер’ї;
- Зміна кольору калових мас;
- Дискомфорт в області заднього проходу.
- Постійна відсутність апетиту.
Серед інших симптомів, які можуть вказувати на проблеми з травною системою, найбільш часто зустрічаються шкірні висипання неінфекційного характеру, погіршення стану нігтів і волосся, проблеми зі шкірою (лущення, екзема та ін.).
Візит до гастроентеролога слід здійснювати після тривалого медикаментозного лікування різних захворювань. Крім цього, похід до даного фахівця потрібен у разі проходження пацієнтом процедур радіо- і хіміотерапії.
Що лікує гастроентеролог?
Гастроентерологи займаються лікуванням великої кількості захворювань, що виникають в шлунково-кишковому тракті. При належній кваліфікації фахівця і дотриманні пацієнтом рекомендацій лікаря, усунення більшості проблем зі здоров’ям травної системи буде лише питанням часу.
Хвороби, які лікує гастроентеролог:
- Захворювання стравоходу (грижа, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, езофагіт, стеноз, синдром Баррета);
- Проблеми зі шлунком і 12-палої кишки (диспепсія, виразка, гастрит, доброякісні та злоякісні пухлини, гастродуоденіт);
- Хвороби печінки і ЖВШ (гепатит, дискінезія, холецистит, цироз, жовчнокам’яна хвороба);
- Проблеми з підшлунковою залозою (різні форми панкреатиту);
- Захворювання кишківника (коліт, пухлини різного походження, дисбактеріоз, синдром подразненого кишківника).
Які обстеження може призначити гастроентеролог?
Для постановки точного діагнозу гастроентеролог може призначити пацієнтові здачу різних аналізів (копрограма, аналіз крові) і один з інструментальних методів обстеження. Останні дозволяють отримати максимально точну картину захворювання і розробити ефективні методи лікування.
Популярні обстеження:
- Гастроінтестинальна ендоскопія. Цей метод діагностики заснований на застосуванні ендоскопа. Такий прилад складається з гнучкого шлангу, який вводять хворому через природні отвори (наприклад, задній прохід або рот) з метою проведення візуального обстеження внутрішньої порожнини різних органів травної системи. Обстеження відбувається після анестезії, що дозволяє знизити інтенсивність блювотних позивів, які неминуче виникають у пацієнтів. З його допомогою діагностують безліч захворювань шлунково-кишкового тракту.
- Внутрішньошлункова pH-метрія. Цей вид обстеження застосовують для визначення наявності кислотозалежних захворювань. Існує кілька видів такої діагностики. У кожному з них пацієнтові вводять pH-метричний зонд або прикріплюють до стінок стравоходу спеціальні pH-метричні капсули.
- Колоноскопія. Це обстеження призначають пацієнтам, які мають проблеми з прямою і товстою кишкою. Воно передбачає введення колоноскопа через задній прохід з метою вивчення стану стінок кишківника. Така діагностика вимагає ретельної підготовки пацієнта, тому проводиться тільки в разі гострої необхідності.
- Ректороманоскопія. Ця процедура проводиться в разі наявності у пацієнта проблем з нижнім відділом кишківника. Вона передбачає візуальний огляд слизової оболонки прямої кишки за допомогою спеціального приладу ректороманоскопа. Таке обстеження дозволяє виявити тріщини, поліпи, виразковий коліт, а також доброякісні та злоякісні новоутворення.
- CLO-тест. Такий вид обстеження дозволяє виявити бактерію Helicobacter pylori. Вона є збудником виразкової хвороби, що виникає в шлунку або дванадцятипалій кишці. CLO-тест проводиться швидко і дозволяє отримати точні дані про наявність чи відсутність патогенної бактерії.
- УЗД. Цей вид дослідження є найбільш простим і безболісним. Він полягає у використанні ультразвукових хвиль, які дають можливість вивчити стан органів шлунково-кишкового тракту, а також печінки і жовчовивідних шляхів.
Консультація у гастроентеролог: що в неї входить?
Захворювання ШКТ неможливо діагностувати за один візит до гастроентеролога. Тому пацієнтам доведеться кілька разів зустрічатися з лікарем і консультуватися з ним з різних питань.
Порядок консультації:
- Первинна бесіда. Перше відвідування гастроентеролога починається з усного опитування хворого. Спеціаліст уважно вислуховує скарги пацієнта, а також детально розпитує про турбуючи симптоми і про перенесені раніше захворювання травної системи. Крім цього, лікар дізнається у хворого про особливості способу життя і про наявність шкідливих звичок, які часто стають головними причинами проблем зі здоров’ям органів шлунково-кишкового тракту.
- Огляд. Після завершення бесіди фахівець візуально оглядає пацієнта. Також він застосовує метод пальпації, що дозволяє визначити точне місце виникнення больових відчуттів. Зібрана інформація дає можливість лікарю встановити попередній діагноз і направити хворого на обстеження.
- Вивчення результатів обстеження. Після здачі необхідних аналізів і проходження призначених обстежень пацієнт повторно відвідує гастроентеролога. Лікар уважно вивчає результати діагностики і ставить точний діагноз. Крім цього, він вибирає відповідний вид терапії, який буде найбільш ефективний при тому чи іншому захворюванні.
- Обговорення ситуації з пацієнтом. Спеціаліст докладно розповідає хворому про визначене захворювання. Крім цього, лікар знайомить пацієнта з особливостями лікування і відповідає на всі питання.
Як підготуватися до обстеження у гастроентеролога?
Підготовка до обстеження у гастроентеролога так само важлива, як і сам процес діагностики. Її правильне проведення дозволить лікарю швидко поставити точний діагноз і негайно почати лікування виявленого захворювання. Все це збільшить шанси на одужання, і знизить ризик виникнення додаткових проблем зі здоров’ям.
Загальні рекомендації перед обстеженням у гастроентеролога:
- Перед обстеженням потрібно відмовитися від споживання води і їжі. Робити це потрібно за 6-8 годин до візиту у лікарню.
- Дуже часто для постановки діагнозу лікарі беруть на аналіз білий наліт з язику. Тому перед візитом до гастроентеролога не варто видаляти його з ротової порожнини.
- При підготовці до першої зустрічі з лікарем, потрібно знайти і взяти з собою на прийом медичну карту. Вона допоможе фахівцеві дізнатися про раніше діагностовані захворювання, а також про проведені дослідження і хірургічні втручання.
- Перед походом до лікаря, необхідно згадати точний час появи перших симптомів хвороби. Ця інформація допоможе швидше і точніше визначити стадію розвитку захворювання.
У разі призначення різних обстежень, підготовка до повторного відвідування гастроентеролога може складатися з декількох додаткових заходів. До їх числавходять:
- Дотримання спеціальної дієти (вказується лікарем);
- Прийом різних ліків (наприклад, проносних);
- Постановка клізми.