Мікоз

Мікоз

Опис хвороби та її класифікація

Мікоз викликається патогенними грибками, які паразитують на слизовій оболонці та шкірі людини. Захворювання підступно тим, що його складно своєчасно розпізнати, тому до лікаря найчастіше звертаються пацієнти із запущеною стадією хвороби.

Мікоз поширений на шкірному покриві, зрідка грибок може вражати внутрішні органи людини. Лікування призначає тільки лікар-дерматолог після проведеного обстеження, так як захворювання може бути схожим на інші дерматологічні патології.

Сьогодні існує 400 різних видів грибкових захворювань, які можуть вражати людину. Мікоз за типом поширення на шкірі класифікують як:

  • Поверхневий. Вражає слизову.
  • Глибокий. Грибок поширюється під шкірою.
  • Вісцеральний. Вражає внутрішні органи.

Виходячи з різновиду микоза, хворобу ділять на типи:

  • Руброфітія. Грибок поширюється на міжпальцевих проміжках та стопах. Зрідка зустрічається на волосяному покриві голови та на складках шкіри. Уражена ділянка починає лущитися та червоніти. Вражаючи шкіру тулуба провокує появу червоних яскравих плям.
  • Мікроспорія. Захворювання передається від тварин. Зустрічається на пушковому волоссі, рідко на тілі. Уражена ділянка має запалену шкіру, на якій з’являються бульбашки та луска. Захворювання стійке до зовнішнього впливу.
  • Трихофітія. Зустрічається на відкритих ділянках епідермісу. Контактний. Спалахи мікозу реєструють в основному у літню та осінню пори року. Коли людина контактує з землею та сіном, працюючи в городі. Інфекцію переносять полівки, миші та щури.
  • Лишай різнобарвний. Захворювання провокує грибок фурфур малассезія. Вогнища часто виявляються на животі або грудях у вигляді рожевих плям, які пізніше змінили колір на жовтий або темний відтінок. Ділянка вкривається товстими лусочками. Згодом плями зливаються в одне велике новоутворення.
  • Дерматит себорейного типу. Мікоз поширений на волосяному покриві: брови, голова, вуса, борода. Іноді може паразитувати на іншій ділянці тіла. Харчується підшкірним салом. Уражена ділянка тіла покривається корочками.
  • Кандидоз. Викликається грибком кандида, який любить селитися в складках шкірного покриву та на слизовій, провокуючи появу червоних плям та дрібних бульбашок, що переростають в ерозії та виразки.

Медицині відомо величезна кількість різновидів мікозу, тип якого може визначити лікар-дерматолог. Самолікування призводить до погіршення ситуації, ускладнюючи лікування.

Можливі причини виникнення

Мікоз — дерматологічне інфекційне захворювання, яке передається при контакті з хворою твариною або людиною. Також частинки грибка, а саме його лусочки, можуть перебувати на будь-яких поверхнях та траві, якщо перед вами там знаходиться хвора людина. Лусочку грибка може принести додому кішка або собака, що пройшла по траві по якій ходила хвора тварина, або після контакту із зараженою особою. Медики виділяють кілька причин зараження мікозом:

  1. Контакт з хворою на мікоз людиною або твариною.
  2. Попадання інфекції через рану, мікротріщину або потертість на тілі.
  3. Використання предметів побуту хворої людини (рушник, гребінець, взуття).
  4. Збій в роботі імунної системи.
  5. Нехтування правилами гігієни.
  6. Довге лікування медикаментозними препаратами.
  7. Наявність хронічних хвороб.
  8. Неправильне харчування.
  9. Підвищена пітливість.

Якщо у людини імунітет працює добре, то організм самостійно справляється з інфекцією, в іншому випадку, захворювання стрімко вражає ділянки тіла, що призводить до появи сверблячих червоних плям.

Симптоми та діагностика на різних стадіях

В період інкубації грибка мікоз не проявляє ніяких симптомів, тому хвороба виявляється лише після стрімкого розмноження лишаю на шкірному покриві. Залежно від виду збудника, мікоз проявляється по-різному, однак основними симптомами є:

  • Сверблячка.
  • Поява на тілі червоних плям, пухирців та висипу.
  • Лущення вогнищ уражених ділянок тіла.
  • При ураженні стоп, може спостерігатися відшарування шкіри між пальцями.

Також мікоз може вражати нігті, хвороба медики називають Оніхомікоз. Хворий ніготь змінює колір, нігтьова пластина потовщується, з’являються жовті або темні плями.

Перебіг хвороби та лікування

Перед початком лікування лікар дерматолог уважно оглядає вогнища ураження шкірного покриву та бере зішкріб. Після визначення збудника лабораторним методом призначається лікування у вигляді мазей та медикаментозних препаратів протигрибкової та проти сверблячої дії. При оніхомікозі використовують препарати для розм’якшення та поступового видалення нігтьової пластини. Допускається застосування народних способів лікування як додатковий метод до медикаментозної терапії. 

Якщо мікоз своєчасно не почати лікувати, то захворювання поширюється по всьому кожному покрову, що може призвести до серйозних ускладнень.

При уражені мікозом волосяного покриву лікування призначають курсом до двох місяців, а при поширенні на руках та кистях — до трьох місяців. Лікування оніхомікозу в середньому триває півтора місяця.

Профілактика захворювання

Щоб виключити зараження мікозом, рекомендується дотримуватися простих правил:

  1. Дотримуватися особистої гігієни. Проводити дезінфекцію ванної кімнати, користуватися тільки своїм рушником, шкарпетками та іншими предметами побуту.
  2. Не спати в одному ліжку з хворою людиною.
  3. Вибирати на літо взуття відкритого типу, для хорошої вентиляції ніг.
  4. У сауні не ходити босими ногами по підлозі та не сідає на лавку, заздалегідь не застеливши її.
  5. Зміцнювати імунну систему.
  6. Своєчасно лікувати хронічні захворювання.
  7. При сухості ніг користуватися кремом з сечовиною.
  8. Не допускати пітливості ніг, попрілостей та мікротравм.

Як правило, люди, що дотримуються правил гігієни, найменше схильні до грибкових захворювань, особливо, таких, як мікоз.