Лишай

Лишай

Опис хвороби та її класифікація

Лишай відноситься до грибкової формі захворювання, зрідка носить вірусну етіологію. Виявляється на шкірному покриві в будь-якому місці. Може супроводжуватися проявом вогнищевих плям, запалень, вузликів та навіть некрозом. 

Згідно до статистики, на 100 тис. осіб припадає 15 людей заражених лишаєм. Хвороба приносить фізичний та психологічний дискомфорт. Існують різні види лишаїв, їх вигляд визначається збудником. Лікар визначає тип хвороби за зовнішнім виглядом, симптомів, локалізації, при необхідності проводиться лабораторне дослідження. 

Лишай починає розвиватися з дрібних сверблячих вузликів, що не трансформуються в інший тип висипу. За класифікацією лишай поділяють на:

  1. Екзему (Лишай мокнучий) – захворювання не інфекційне, а його етіологія до сьогодні не зрозуміла. Хвороба не заразна та може проходити у хронічній та гострій формі. Виявляється поліфорно у вигляді висипу, що сильно зудить.
  2. Оперізуючий. Викликається вірусом вітряної віспи, часто зустрічається у молодому віці. Характеризується герпетиформним одностороннім висипом, який викликає біль.
  3. Різнокольоровий (висівковий). Викликається грибковою інфекцією. Переважно уражаються ним на відпочинку, на курорті. Зовні лишай схожий на хворобу Вітіліго, розеолу або лишай Жибера.
  4. Рожевий (пітиріаз). Викликається переважно вірусною інфекцією. На тілі з’являється рожевий висип. Хвороба триває від 1 до 6 місяців. Найчастіше зустрічається у віці від 10-35 років, не передається від людини до людини.
  5. Стригучий. Викликається трихофітією та мікроспорією. Лишай є заразним. Носіями захворювання є тварини та діти. Зараження відбувається при прямому контакті. Розповсюджується по всьому тілу.
  6. Лускатий. Відноситься до аутоімунного типу захворювань, не передається при контакті. Інакше хвороба відома як псоріаз. На тілі людини з’являються червоні плями з лусочками. На місці виникнення покрив сухий, що призводить до тріщин, які можуть кровоточити. Повністю не виліковується.
  7. Вільсона (плоский червоний). Етіологія розвитку хвороби не ясна. Захворювання не інфекційне, аутоімунне. На слизовій оболонці, нігтях та волосяному покриві з’являються сверблячі папули. Виявляється у віці 30-60 років, 5% захворілих припадає на дітей.

Визначити точний вид лишаю може тільки лікар дерматолог. Можливо, буде потрібна здача матеріалу в лабораторію та додаткові дослідження, для виявлення причини та збудника захворювання.

Можливі причини виникнення

Лишай часто зустрічається у дітей, але буває і у дорослих. Захворювання передається легко, а в зоні ризику знаходяться люди з ослабленою імунною системою. Виявляється лишай в одному або декількох місцях, для зараження достатньо попадання лусочки на шкіру. Найбільш схильні до захворювання люди:

  • Перенесли вірусне або інфекційне захворювання.
  • Зіткнулися з переохолодженням.
  • Ігнорують гігієну.
  • Потрапили під вплив поганої екологічної ситуації.
  • Ті, хто має неврологічні проблеми.
  • Зіткнулися з гормональним дисбалансом.

Захворіти на лишай можна не тільки від людини, але й від тварини. Тому важливо дотримуватися правил гігієни та вчасно починати лікування.

Симптоми та діагностика на різних стадія

Залежно від виду захворювання лишай проявляється по-різному:

  • Висип коричнево-жовтого кольору.
  • Хворобливий вид плям, що утворилися.
  • Висип рожевого або червоного відтінку, іноді спостерігається набряклість ураженої ділянки шкіри.
  • Поява на шкірі плями з лусочками або з бульбашкою.
  • Свербіж або печіння в області плями.
  • Зрідка температура тіла піднімається.
  • Погіршення самопочуття.
  • На волосяній частині тіла спостерігаються лисини.

Якщо лишай з’являється на голові або на видному місці тіла це призводить до психологічної проблеми, тому при найменшій підозрі на захворювання необхідно негайно звертатися до дерматолога. Проблема сама не вирішиться, а тільки посилиться, а непомітна пляма може розростися по всій ділянці тіла.

Перебіг хвороби та лікування

Лишай швидко поширюється по тілу. Все починається з невеликого висипання, яке поступово розкидається по всій площі. Для лікування хвороби в залежності від виду лишаю використовують спеціальні мазі та гелі. Самолікування проводити не рекомендується, так як можна погіршити ситуацію та прискорити розвиток хвороби, застосовуючи неправильний лікарський препарат.

Порядок діагностики пацієнта:

  1. Лікар візуально оглядає уражені ділянки.
  2. Місце ураження докладно вивчають при світлі лампи Вуду.
  3. Призначається загальний аналіз крові, сечі.
  4. Береться зіскрібок з ураженої ділянки шкіри та відправляється на дослідження в лабораторію.
  5. При необхідності проводиться аутоімунне обстеження організму.

Після отримання результатів проведеного обстеження, лікар призначає лікування, яке проходить під суворим наглядом. Це важливо, тому що захворювання може бути ускладнене інфекцією бактеріального характеру. Пацієнту крім мазей можуть призначати проти сверблячі препарати, щоб уникнути розчісування. Мочити лишай суворо забороняється. Мінімальний термін лікування два тижні.

Самолікування може призвести до сумних наслідком. Серед яких – зараження всіх членів сім’ї. Наприклад, якщо лишай виявляється на голові, то це призводить до поширення захворювання і випадання волосся. 

Профілактика захворювання

В якості профілактичних заходів від зараження позбавляючи, лікарі-дерматологи рекомендують:

  1. Уникати контакту з безпритульними та хворими тваринами.
  2. Не спати в ліжку з кішками та собаками.
  3. Не вигулювати тварину в недозволеному місці.
  4. Не контактувати з людиною, у якої є лишай.
  5. Завжди мити руки та приймати ванну перед сном.

Тварини можуть стати, переносником лишаю, не хворіючи на нього. Досить однієї лусочки принесеної шерстю, щоб людина заразилася. Щоб уникнути зараження, не треба нехтувати простими правилами гігієни, та необхідно зміцнювати свій імунітет.